Розділи
-
Чому на полюванні все завжди йде не так? Відьму ми знаходимо і навіть дуже швидко, бо вона й не ховається. – Привіт, хлопчики, – Вінчестери обертаються і я слідом за ними. Напроти руїн, що залишились від однієї половини готелю, стоїть Ровена в червоному вбранні, а позаду неї…-
77,8 K • Completed
-
-
POV Сьогодні настав перший день навчання.Ранок холодний,але сонечко яскраво світить.Надворі тиша,а ні звуку.Я вже була готова до уроків.Продумала кожний крок,який я буду робити,щоб не привернути на себе чиюсь увагу.Знову я буду вчити все спочатку, зате буду більше…
-
4,2 K • Ongoing
-
-
4 розділ (Ненавидь мене) Стрілка на годиннику вказувала на дванадцяту ранку. Через розташування квартири Накахари сонце з'явиться тільки після обіду, тому дуже ясно не було. Тіло на дивані ворухнулося, чим привернуло увагу чотирилапого друга. Тадаші відвернувся від…
-
27,3 K • Ongoing
-
-
Звичайнісінький вечір. На вулиці живо шумить листя, п'яниці з сусіднього району наспівують пісні, а білки шукають ліси. Йде дощ. На комп'ютері відкрита стара гра, а на балконі недокурена цигарка. Веснянок немає вже зовсім давно, зараз ніч. На радіо грає якась літня пісня, таке…
-
136 • Ongoing
-
-
Не те щоби Аяксу було далеко іти додому.. Але ну як ж відмовити такому чоловікові, як Чжун Лі, а? Та ще й наполягає і хоче послухати твої історії. Одне «але» одяг ще досі мокрий і не дуже охайний, не дивлячись те що попробував попрати Чайлд в раковині. Тут рішення знайшолось…
-
5,0 K • Ongoing
-
-
Вдома я ніяк не міг зосередитись на роботі чи взагалі хоч на чомусь. Запах Гаррі ніби в'ївся під шкіру, а його білозуба усмішка і блядські очі ввижалися всюди. Не допоміг навіть холодний душ. Потрібно було терміново скинути напругу. Добре, що в двадцять першому столітті для цього…
-
11,9 K • Ongoing
-
-
- Я кохаю тебе. З цього почався мій новий робочий день. Я Накахара Чуя і мені двадцять два роки. І того придурка якого ви чули звуть Дазай Осаму. Смогубця, скумбрія, бинтований придурок та просто моральна тварюка, так я думав до цього дня... Я не знаю що відповісти, адже і сам думав…
-
538 • Ongoing
-
-
- Вич.. Гарисевич - чоловічий голос голос увірвався в думки Ганни. — А... так? — занепокоєно, відповіла та. Чоловік втомлено потер перенісся. — Я що зі стіною говорю, чи як? — роздратовано спитав той. Не в змозі дивитися на вчителя, учениця опустила голову вниз. Їй справді…
-
959 • Ongoing
-
-
Сонячні промені продиралися до кімнати крізь віття дерев. Плямисті, а подеколи й смугасті, сліди світили теплом, де лиш мали змогу дістати. В Гантеровій спальні незвично пахло сосною та сонцем. Звично дзвінкий пташий спів, тепер вже заледве пробивався через зачинене вікно. Тиша…
-
15,7 K • Ongoing
-
-
Едді Мансон не багато чим міг похвалитися: незакінчена школа, життя в трейлері, розбещений спосіб життя, сумнівний спосіб заробітку, ціла купа шкідливих звичок; що казати про вдачу — поламана та зла, тільки по плечу співчутливо поплескати та відійти подалі, щоб не підхопити її,…
-
11,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 838 839 840 … 1 349 Next
