Розділи
-
Гуркіт, крики, а далі тиша. І знову гуркіт, крики, тиша… Нескінченна мука? Падаю я кудись, відчуваю, що ламаюсь. Бачу я себе у сотні віддзеркаленнях, не розумію… У всіх них я в різних роках, в різних рідних місцях. В теплих обіймах весною і літом, його, його обіймах. Плине час і я…-
1,6 K • Ongoing
-
-
У вирії одинокості я побачив проблиск надії, линув я до неї з останніх сил. Випливши звідти, відчув, що стало пусто на душі, ніч царювала на дворі. Картина з найнеприємніших розкрилась: місто моє поглинула байдужість. Коріння дерев та рослин заполонили й повільно ламали житлові…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Млява осінь огортала важкими хмарами, вогким холодним вітром та посивілою травою під ногами. Леві зосередив свій погляд на маленкій хатинці, що виднілася по переду. Він розраховував, що вони із напарницею дійдуть до неї ще до початку зливи і там зможуть зігрітися. Неслухняні…
-
652 • Ongoing
-
-
Повільно розплющив я очі, боячись загибель свою побачити. Навколо простягалося поле пшениці. Приємно колихалися колоски, гладячи руки, десь вогонь мерехтів. Синє небо без жодної хмаринки. Неймовірний пейзаж, очей насолода. Руками я водив по вітру і йшов уперед не знаючи, який…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Холод хлинув. «Йде зима,» — промовив незнайомий голос. Крок за кроком я заглиблювався у пустелю. Зіркове небо мерехтіло і вмить почав повільно сніг кружляти. Не було тут нікого, тільки голоси, замучені вічністю, ті, що прокляті. Чути віддалену гру, дуже знайому… Смерть зі скрипкою…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Гра на скрипці нескінченна, і танець був той на струні. Вже вечоріло, я стомився та сів за стіл на березі, а ти навпроти мене. Щасливі усмішки, обійми, поцілунок... Гуркіт неба розігнався, вітер розійшовся. Над нами тінь стояла, хто то був — не зна. Крилами відштовхнувшись від землі,…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Це кінець? Авжеж ні. Тільки початок нової історії. - Кім Намджун, ти розумієш що це поліційна зрада?! - кричить вгодований чоловік середніх років. В його волоссі вже пробирається сивина, а обличчя покрите зморшками що додає поважності цій персоні. Його вираз злий, кулак ударивши…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Дощ великими краплями розбивався об землю. Звук неприємно запам'ятовувся у мозок. Цей пізній вечір у сутінках темряви був найгіршим спогадом двох людей. Запах свіжості заповнював легені до повної, а на щоках залишилася сліди від лап погоди. На фоні вразливо в'їдався звук…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Попаданка у Атаку титанів. Геймліт/РПГ. — Та не засмучуйся ти, — Алінка поклала руку мені на плече та вимучено посміхнулася. — Ну звільнили і звільнили, іншу роботу знайдеш собі. — Я похмуро подивилася на неї та перевела погляд на тарілку із залишками салату, у яких…
-
13,3 K • Ongoing
-
-
— Як ти, нормально? — спитав Гаррі, співчутливо заглядаючи їй у вічі. Герміона кивнула, хоча зовсім не була в цьому впевнена. Вони стояли в коридорі будинку на площі Ґримо, і вона зовсім не пам’ятала, як потрапила сюди. У животі важко осіла тривога. Северус стояв праворуч від неї з…
- Previous 1 … 788 789 790 … 1 339 Next
