Розділи
-
-Вілбур нам знову треба поговорити - Що таке Томмі? - пішли до мене в кімнату. * Блонлин відкрив двері. * - Давно хотів про це поговорити - що сталося? * Томмі закрив двері на ключ. Блондин розвернувся лицем то Вілбура і подивися в очі. * - Пробач мені за все. Я не хотів. Я бачив…-
965 • Ongoing
-
-
Вілбур стояв позаду. Пронизуючи лиса чіпким поглядом з-за червонуватих скелець окулярів й палячи сигарету. Звично вивищуючись на цілу голову, з блідими впалими щоками та порожніми очима — без колишньої краси та величі, проте наганяючи жаху одним лиш виглядом. Навіть не те що…
-
9,5 K • Ongoing
-
-
Погода в тих краях стояла не найкраща — сонце рідко проглядало з-за цупких штормових хмар, а північні вітри пригинали схололі трави до долівки. Десь там, далеко унизу, під склепінням небес розлігся Л'Менбург. Точніше те, що від нього залишилося. Лис стиснув вуздечку в лапах.…
-
9,5 K • Ongoing
-
-
Туббо з гуркотом зачинив за собою двері, знову полишивши лиса на самоті. Тоді він розвернувся, і цього разу вже тривало дивився на годинник на стіні. Його відвідували вже вп'яте на добу; як близько ранку його привели до Л'Менбургу, так йому вже двічі приходив з погрозами вибити…
-
9,5 K • Ongoing
-
-
Ранок. Сонце сходило освітлюючи своїм промінням Британське місто Л'Менбург. Бувшу нічну тишину почали пронизувати звуки машин. Місто прокидалося. Хтось відправлявся вчитися, хтось на роботу. На відміну від центру в кварталах де знаходились приватні будинку було відносно…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Смарагд на ланцюжку колихнувся. Колись хтось сказав, що західні вітри лагідного Зефіру приносять непомітні й поступові зміни. Колись хтось також сказав, що Зефір міг приносити бурі й негоди. Колись Зефір не прагнутиме міняти будь-що в цьому житті, лиш шукаючи спокою. — Будь-що,…
-
9,5 K • Ongoing
-
-
Робота на Кінк-Бінго для https://t.me/fanfictionua Кінк: Їжа Примітки і все таке: недовго думаючи написала, як Оріхіме хоче пекти пиріг, а Ранґіку хоче Оріхіме. Я старалася, чесно. ___________________________________________________________ Ранґіку живе в Оріхіме ось який вже день і не може намилуватися. На ці…
-
700 • Ongoing
-
-
Вітер виє крізь прочинені двері, колихаючи їх із пронизливим скреготом. Прокидаюся від цього відразливого звуку і одночасно від холоду. Свічка вже давно згасла і лише місячний промінь створює доріжку світла крізь щілину у темряві. Я сонно вибираюся з-під своєї ковдри і шльопаю…
-
784 • Ongoing
-
-
Глава 1 Коли ранкові промінчики сонця блиснули на довгі чорні вії, примружившись Рукія прокинулась від останнього спокійного сну. Ні, вона не боялась смерті, не боялась отих злих поглядів які на неї чекають, в її серці панував спокій. Єдине що її тривожило так це те що її брат…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Глава 1 Коли ранкові промінчики сонця блиснули на довгі чорні вії, примружившись Рукія прокинулась від останнього спокійного сну. Ні, вона не боялась смерті, не боялась отих злих поглядів які на неї чекають, в її серці панував спокій. Єдине що її тривожило так це те що її брат…
-
1,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 782 783 784 … 1 349 Next
