Розділи
-
L'Affiche de Toulouse Понеділок 7. Квітень 1862 року. Городяни, Сьогодні вранці цікаві плітки облетіли наше з вами рідне місто. Усім відомо, що вже як сім років у Тулузі працює молодий мсьє Мартен — детектив, син зубожілого купця і просто людина, чиє ім'я має бути відоме кожному, хто хоч…-
2,9 K • Ongoing
-
-
Ця історія дивного і спонтаного кохання... Що ж давайте розпочнемо історію. Переказ буде іти від третього личка(тобто від мене). Дівчина збирала речі, щоб поїхати в місто до тітки, на навчання. В училищі Адріана вже майже завершувала перший курс. Кравцем не так і просто бути,…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
На телефоні висвітилося повідомлення від незнайомого хлопця. Відкривши програму в якій він писав, Адріана швидко пробіглася по словах, в повідомленні йшлося: - " Привіт, ти мене напевно не знаєш. Я Андрій з 20 групи." Дівчина не знала, що на це відповісти. Звісно, для неї це не…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Паличка з глоду сильніше вдавлювалася в пульсуючу вену на шиї Поттера. Сині, палаючі холодним полум'ям рішучості очі вдивлялися в темну від злості зелень погляду суперника. Драко зневажливо піджав губи, коли паличка гриффіндорця втиснулась в його кадик. У незвичній тиші…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Червоно-золотиста вітальня Гриффіндора порожня дуже рідко. Кожен може вибрати для себе і своїх друзів зручний, заставлений м'якими меблями куточок, де можна обговорити важливі події, підготуватися до зайняття або просто попліткувати. У цей пізній вечір Герміона з нетерпінням…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
- Я не хочу ставати людиною, - впевнено заявив Гаррі, знаючи, що володарка ніколи не зважиться на це. - Ти завжди чиниш правильно й обдумано, Герміона. Тож не роби дурниці, про яку пошкодуєш, - він вилаяв себе за провокаційне питання: "а ти хочеш?", він має не провокувати, а…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
П'янкий, шляхетний аромат старих книжок, як заспокійливе, вгамовував пульсуючий біль у скронях. Повільний вдих сухої деревини, ледь відчутної кориці та гвоздики знову приносили полегшення й умиротворення. Ще на першому курсі Забіні вподобав завалений запорошеними книжками…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Гра на скрипці нескінченна, і танець був той на струні. Вже вечоріло, я стомився та сів за стіл на березі, а ти навпроти мене. Щасливі усмішки, обійми, поцілунок... Гуркіт неба розігнався, вітер розійшовся. Над нами тінь стояла, хто то був — не зна. Крилами відштовхнувшись від землі,…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Холод хлинув. «Йде зима,» — промовив незнайомий голос. Крок за кроком я заглиблювався у пустелю. Зіркове небо мерехтіло і вмить почав повільно сніг кружляти. Не було тут нікого, тільки голоси, замучені вічністю, ті, що прокляті. Чути віддалену гру, дуже знайому… Смерть зі скрипкою…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Повільно розплющив я очі, боячись загибель свою побачити. Навколо простягалося поле пшениці. Приємно колихалися колоски, гладячи руки, десь вогонь мерехтів. Синє небо без жодної хмаринки. Неймовірний пейзаж, очей насолода. Руками я водив по вітру і йшов уперед не знаючи, який…
-
1,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 774 775 776 … 1 348 Next
