by Світлична Марія —Покришений бетон гидко хрумтів під товстими підошвами чоботів. Від димного, горілого повітря дерло горло, та вона продовжила дертися на другий поверх напівзруйнованої міської адміністрації. На останній сходинці ледь не послизнулася на купці битого скла. Пробігла до кінця…
by Idknow —На годиннику сьома ранку. Щойно пронизливо задзеленчав будильник.Час вставати. Спартак ліниво потягнувся на ліжку. Глянувши на ліжко Жені, яке стояло зовсім поряд , він побачив , що воно застелене. Це трохи здивувало його. Ніколи Женька не вирізнявся звичкою до ранніх підйомів.…
by WariorCats —Розділ 3 Чорнокриг стояв посеред печери в якій раніше жив Крижаний Клан. Печера була вкрита сажею та попелом після вогню. Він нажахано оглянувся. Останки згорілого моху, повністтю знищенне кубло медикішки і спалені ясла, здавалося ніби минуло вже багато…
by Aistra Kvitochka —Джон плакав ревно, мало не вгризаючись в подушку. Ніхто У цьому будинку не знав, що з ним коїться. Та і хто це міг знати, якщо він був сам? Наодинці зі своїми жахіттями? Хоча, він був ще напівсонний, і не знав цього. Він знову бачив той триклятий Афганістан і ту війну. Те страшне…
by Miracle —Дівчина прямувала додому. Ставало все темніше та хмари пливли все нижче. Здавалося, будь-якої хвилини, небо розколеться і на місто зійде лють Зевса. По щоці потекла ледь помітна сльоза, а в горлі почало нестерпно боліти. *** – Марусь, я хочу все закінчити.. все що між нами…
by your.only.faith —Коли Джухо, за якимось невластивим йому імпульсом, купив на старій, що пропахлась з ніг до голови пилом книг і потемнілим сріблом чайного сервізу, барахолці пошарпаний щоденник, то й не підозрював, що його подорож в Штутгарт пройде зовсім інакше, ніж він уявляв. Втомлений…
by Рогачевська Леся —нічого не відчуваю тільки одну біль ти серце моє розриваєш стільки б і я не зміг думаєш брехав я? брехав про почуття? ти ж знаєш блять мене не вмію я кохать дивлюсь на твою парту там сидиш одна не можу не дивитись занадто красива вона скільки ж болі в очах у…
by Рогачевська Леся —любити.. це взагалі як? казати теплі слова, дарувати квіти, хотіти? в чому взагалі сенс якщо ми всі потім відправимось у небуття? бути щасливим поруч з кимось? не аргумент. люди з посмішкою на вустах помирають не кохаючи яка любов на смак? солодка карамель? чи може чай з…
by Рогачевська Леся —ніколи не брехала і не буду та повірять в це наразі тільки небеса за спиною казала «не люблю я» в результаті ти пішла від мене сльозами блища ти мій світанок ти моя прекрасніша зоря ніколи в очах не потухала та не повіриш більше в це скільки б я віршів не…
by не вмію писати даша —твоє рожеве волосся знову лагідно лоскоче мою шию, твої срібні очі знову дивляться на зорі серед ночі, твої руки знову ніжно торкаються моїх, й між нами знову час немов застиг. тобі не страшно знову тікати зі мною після відбою, твої ніжніші за все в світі губи знову на моїх,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.