Розділи
-
Фік для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ: Какао і шкарпетки. Еола дивиться на гору одіял та пледів на їхньому ліжку та не знає, чи гарно буде зараз засміятися, чи не зовсім. – Все настільки погано? – співчутливо запитує вона, присідаючи десь на краєчок. У…-
144 • Ongoing
-
-
Фік для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ: Забути парасольку – Ти можеш взяти мою парасолю, – мовить Ділюк, знизуючи плечима, роблячи вигляд, ніби то не його вуха порожевіли, – мені не потрібно. Ділюк завжди такий – він здатен віддати навіть останню копійку…
-
219 • Ongoing
-
-
"Знаєш, іноді мене дивує, як ти старанно вглядаєшся в кожну пересічну людину, але ніколи не знаєш як поводитися з власними емоціями" - Альбедо лише кинув короткий погляд на Каю, що сидів на єдиному стільці в лабораторії і вкидував періодично якусь нісенітницю, от як зараз…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Сьогодні люди дратують.. інакше. Не тим тихим зудом десь на кінчиках пальців, коли пара дурних жартів - і досить там, а.. просто якось інакше. Ноги самі, за звичкою, несуть до таверни, і в голову лізе червоне марево - зупиняюся, змушую себе розвернутися і піти погуляти сьогодні…
-
359 • Ongoing
-
-
він виглядає жахливо. божевільна посмішка торкається його закривавленого, білого як сніг обличчя, а погляд — колись такий палкий до всіх таємниць істини живого — несамовито бігає від одних очей до інших і без попередження зазирає прямісінько в серце, де любов до нього ще…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
— альбедо, якого біса..?! альбедо... альбедо — це я. та чи "альбедо" я? дивно... мені здається, моя вчителька називала мене так завжди. вона поверталась до мене і посміхалась, а потім промовляла моє ім’я, яке сама мені і дала. але що було до цього? я певен — хтось був до мене.…
-
781 • Ongoing
-
-
Цієї ночі Сяо не буде самотнім, він відчував це усією своєю душею. Не таким, як він почувався зазвичай, коли був удома, або навіть коли жив із дядьком Чжун Лі. Він не підозрював, що сьогодні його чекатиме визволення із полону порожності, яка обволікала усю його душу. Юнак відчував,…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
В кімнаті було холодно і порожньо. Венті ця квартира душила, обпікала, кидала в мороз і примушувала тремтіти. Ця квартира. Він тут не жив раніше, а переїхав сюди лишень тоді, коли прозустрічався із Сяо добрячих пів року, і жив потім із ним разом. Ділив з адептом життя у цій панельці…
-
907 • Ongoing
-
-
Ввечорі п'ятниці Чжун Лі повернувся додому після важкого робочого дня. Ступаючи на поріг він автоматично вимовив слова привітання, коли побачив, що вдома нікого не було. На порозі його зустріла лиш порожнеча коридору і підозріла тиша. Зазвичай в такий пізній час всі троє його…
-
898 • Ongoing
-
- Previous 1 … 655 656 657 … 1 338 Next
