by Anastasia Rebrova —Династія д'А̀рмуа бере свій початок ще з часів далекого середньовіччя. Перший в історії дофін (спадкоємець престолу) Франції, пізніше - король Франції, Карл V Мудрий, у 1350 році нагородив одного з кращих лицарів, що хоробро бився на фронті Столітньої війни, безрідного лицаря…
by Місячна Відьма —∗∗∗ Я марила життя усе своє: Про щастя, мир, дружбу й кохання, Та потонули ті дитячі мрії та бажання Кожен день тепер, як часовбивання Бува, як гляну на небо, Слізьми обличчя умиваю, І лиш одна думка: чому ж я не літаю? Та кожного разу лиш зітхаю. А так хотілося у синяву ту…
by донька спартака субботи —океан - це прірва. якщо не вмієш плавати - утонеш. легені наповнить солона вода і тіло повністю опуститься на глибину кілька сотень метрів. останнє, що ти побачиш це прозоро-синю воду, маленьких рибок і кита, що проприватиме поруч. відкривши очі, євген піднявся в ліжку повністю…
by Кара —у мене в долонях море, хоча що там – цілісінький океан. риби малюють лінії життя хвостами, акули кусають між пальцями, трохи лоскотно, русальчина шкіра цвіте візерунком ран. наче зброю, жорсткі долоні зсередини полірує отруйна сіль. руки не відбивають ехосингали, кити…
by Авґустесса —З Мінхо завжди було тепло. Навіть попри те, що годину тому вони отримали досвід першої сварки. Джісонові мурашва пробіглась по спині, коли безсмертний зарився носом десь у вигин його шиї та тихенько зітхнув. Хан перебирав у пальцях його руді пасма з вже трохи відрослим чорнявим…
by synychka —Спадок, який залишили ці фільми, перейде від покоління моїх дітей до їхніх дітей. Тому його дивитимуться і через 50 років. Шкода, що мене вже не буде. Але Геґрід буде, так. Робі Колтрейн Ввечері того ж дня Гаррі, як і обіцяв, завітав на чашку чаю до Геґріда. Навчений гірким…
by Кіт з роду Сонячних —— Я не поїду, — каже Спартак, і фірмовий Женін погляд кота зі «Шрека» розсипається як картковий будиночок, відображаючи на його обличчі сум. — Але чому, Спартак? — Женя скиглить, піддаючись ближче й нахиляючись, аби зазирнути в його очі знизу. Спартак опускає на того спокійний…
by Theturtle —Хен… Прошу.ммм… — Хан пхикає, йому зараз потрібно якомога більше дотиків, поцілунків та ніжності. Своїм гарячим язиком Мінхо вилизує соски, що затверділи. Він спускається вниз, обдаровуючи животик Хана поцілунками та дотиками. — Білченя , сонце моє, піднімися будь ласка, мені…
by Pretty Fungus —— ЛЮМІІІІІІ! — Хакх... — Люмі, я тут! Дівчина спробувала сфокусувати зір на її співрозмовниці та втамувати ритм серця. Як тільки "об'єкт" шуму було знайдено, вона з полегшенням видихнула, роблячи далі глибокі вдихи для нормалізування серцебиття. — Ти в порядку? Все…
by Lisowska Weronika —Я силою відкрила очі. Голова нестерпно боліла. Де це я? Озираючись, я виявила що лежу на березі озера, оточеного густим лісом. Все було таким синім, що моя коричнева кофтинка трохи напрягала очі. В синіх тонах було все: озеро, чим ближче до центру, тим темніше і загадковіше, трава,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.