by Asyabr Asyabr —З того моменту пройшло дві неділі. І нарешті Оді могла грати. На цьому тижні вона буквально вигравала кожен раз. Їй дуже допомагала Макс, як і в фізичному плані так і в моральному. Макс також була однією із найкращих гравців тому в них команда була в буквальному сенсі легендарна. В…
by Asyabr Asyabr —Сьогодні знову понеділок. Оді подобалося ходити в школу, вона залюбки туди ходила. І ось вона вже йде по коридору і її знову хапають за плечі позаду. Вона повернулася і побачила Лукаса, а потім посміхнулася йому. - привіт Лукасе, знаєш у мене якесь дежавю.- і дівчина схрестила руки…
by Мегумі Агнес —Оглянувшись по сторонах Біллі викинув сигарку, і сів за кермо свого автомобіля. Трішки посидівши він вирушив вслід за своїми друзями. Проїхавши половину шляху, він раптово на щось наїхав. Різко зупинившись він вирішив перевірити що це було. Оглянувши машину, він лише помітив…
by Мегумі Агнес —Це був звичайний літній вечір. Вже темніло, і сонце намагалось доторкнутись останніми проміннями до будинків і прохожих. Вітер тихо колихав дерева. Десь між шелестом листя і машин проїжджих, доносились легкі звуки музики. Здавалось що це чудовий вечір, щоб пройтись і…
by Мегумі Агнес —Цей ранок був теплим і приємним. Але здавалось не для Білла, випитий бурбон одразу нагадав про себе після сну, і від похмілля думи були туманні. Звуки будильника не давали йому знову заснути. Потрібно було прокидатись, та збиратись на работу. Це був звичайний денний підробіток…
by eugenia —Майк не дивиться під ноги. А все тому, що очі бентежно ковзають спорожнілими провулками Бостона, загорнутими у сутінки, мов стара кінострічка. Простуючи похилою бруківкою, де-не-де гладким асфальтом, Вілер вловлює шелест потрісканого листя і сміття. Воно снує вулицями без…
by Немайн —Біллі ніколи не вважав Макс сестрою: вона завжди була для нього лише паразитом, котрий вліз разом зі своєю нудною маман у його життя. Біллі ніколи не вважав Макс цікавою: вона була стервом та постійно виводила його з себе, а також не вартувала ніякої уваги попри своє вміння…
by vickatoriya —"Жовта сорочка і червоні джинси. Так Макс була одягнена, коли ми вирішили зустрічатися. — думає п'ятнадцятирічний парубок, сидячи на дивані у вітальні — А чому ми взагалі вирішили зустрічатися? Ми ж ніколи не кохали одне одного... Ми ревнували. Вдвох ревнували. — Ну все, я пішла!…
by vickatoriya —P.S. Одинадцять у цьому фанфіку Ел, бо в оригіналі її звати Eleven(El - скорочено) Приємного читання<3 Тихий скрип старих дверей порушує могильну тишу бібліотеки. Очі бібліотекарки слідують за рудою панянкою від входу до стійки реєстрації. Високий і тоненький голос…
by vickatoriya —Рожеві вуста рухалися, рожеві вуста зупинялися, рожеві вуста вабили, рожеві вуста не відпускали. Ненсі прикипіла поглядом до них, забувши про все на світі. Забувши, що сидить в кафе, забувши, що у тарілці холоне страва, забувши, для чого прийшла. У її всесвіті були лише вона та її…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.