by Льоха —Він завжди пахнув морем. Він завжди пахнув морем, піною та бризом. Пахнув неначе останній пролісок, зненацька засипаний снігом. На його губах завжди була гігієнічна помада; це дивно, але вона також пахла солоною водою. Коли він з'являвся у мене в кімнаті, за ним завжди шлейфом…
by L Rina —Високі гори наповнила тиша, спокій і умиротворення, адже на землі ГуСу прийшла зима. Пагорби й кургани вкриті товстим, м'яким шаром снігу, а річки замерзли, створюючи заворожуючу картину, і тільки водоспад, що спадає, ніби порушуючи природний баланс, бурхливо шумів десь на…
by Христина Новицька — Ілона вибігла з ОСА і сівши у чорну машину, поїхала в невідомому напрямку, раптом до неї написав Броменко: А: Привіт Ілон, мені Стас вже встиг сказати що ти кудись поїхала, щось сталося, може потрібна моя допомога? І: Привіт Андрію, ні не треба, зі мною все гаразд, потім я…
by Христина Новицька —Приїхавши до парку на метро, неподалік побачила Броменка який чекав на неї з квітами і невеликим пакунком, Ілона радісно усміхнена підійшла до хлопця: І: Привіт, а ось це для мене..? А: Привіт, так бо найгарніша дівчина зараз переді мною І: Міг би і не дарувати нічого, я не ціную…
by Хель —Укітаке, друже… Адже чудово, коли можна комусь сказати «А пам'ятаєш?..» Пам'ятаєш, як ми були дітьми? Ще зовсім юнаками. Тоді твоє волосся не було таким довгим, а в мене щетина не такою густою. Ми були зовсім юними, дурними та захопленими, навчалися у старого Ями, разом…
by Христина Новицька — Кімната Остапенка: С: — І це ті люди які влаштували аварію Саші! Сука! — Чирков вдарив кулаком по стіні, після того як той заспокоївся, Толя сказав: Т: — І що будемо робити, які ідеї? М: — Коли ті покидьки будуть дзвонити, треба з'ясувати їхнє місцезнаходження, може там…
by Wawrowska Elizabeth —— От і навіщо тобу тягнути цю брудну мушлю майже через весь континент заради того, щоб поставити її на полицю і забути, поки вона вкривається плівкою пилюки? — Бурчить дід, встромивши палицю у намоклий морем пісок, важко зітхаючи у зверненні до онуки. Коло нього стоїть невисока,…
by Хель —Він ніколи не любив її. Він приймав її захоплення, він слухав її щебет про якісь дівочі справи, які вона довіряла йому, як доброму тайчо, він клав плед їй на плечі, коли вона засинала над звітами, він пив з нею чай і говорив про те, яка вона розумниця. Він гладив її по голові — її…
by Хель —Козирна бубнова дама виглядає так, ніби підступно посміхається, побивши пікового туза, і в маленькому магазинчику Урахари лунає тріумфуючий сміх, що віддає легкою хрипотою, а потім задерикуватий голос, трохи розтягуючи голосні, вимовляє: — Ти знову програв, Кісуке! Урахара…
by Хель —Ніч уже давно сплела свою павутину в небесах, і лише зірки сяють крізь темряву своїми іскрами. Я давно помітив, що котячі очі в темряві нагадують зірки. Твої очі. Коли я встиг стати романтиком? Ось так живеш-живеш, торгуєш усяким мотлохом, намагаєшся експериментувати, щоб забути…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.