Розділи
-
Якась мара була перед очима—щось холодне, темне. Шкіру огортає плівка із снігу та колючих, мов голка, крапель. І в раз нічого. Нічого немає. Ні холоду, ні снігу, ні мари. За обрієм "нічого" стоїть біла постать: коси довгі, як пазурі, а руки прозорі— кришталеві. Він не бачить її лиця,…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Голова знову заболіла, я спробував потерти пальцями свої скроні, однак любий дотик наче активував таємний нерв по якому било струмом. «Ні!» - зауважив для себе. - «Ні,це неможливо!Простий пранк для ютуба чи тік ток». Але одна частина мене вірила в це, а інша відмовлялась. Вважав…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
— Ти теж це бачиш? — тихо запитує Валік, притримуючи маску на обличчі і вдивляючись у монітор перед собою. Його пальці тремтять, ковзаючи по кнопках. Останні кілька тижнів вони практично без перерв працювали в лабораторії і виснаження дає про себе знати. — Рівень некроніуму……
-
5,3 K • Completed
-
-
Її образ засів у моїх думках, ще з часів екзамену на Чуніна. З декілька днів до останнього випробування, на вулиці біля якоїсь забігайлівки, я не пам'ятаю чому та як у нас почалась розмова, точніше монолог з її боку. Я так само не пам’ятаю про що вона розповідала, я лише кивав, сухо…
-
986 • Ongoing
-
-
Жага зростає серед ночі. Бажання споживати, навчатися, еволюціонувати, все сторониться обурливого Сонця, яке безперервно очікує нових звершень, і з нахабністю ігнорує досягнення, чекаючи все на нові пригоди, нові форми перемоги. Місяць же тішиться твоєю наявністю серед …
-
3,6 K • Ongoing
-
-
— Спартаковський! Не позіхай! — Ігнатов пробіг із папкою повз Субботу, який стояв біля апарату, вибираючи собі каву. — Паша, блять! Скільки разів я просив не називати мене так? — гаркнув услід Спартак, забираючи кавовий напій. — Ви чого розкричалися з самого ранку? Он, ті хто…
-
2,5 K • Ongoing
-
-
Довго радіти Герміоні не довелося: у вітальні Снейпів сиділи двійко Керроу, і відчуття полегкості одразу випарувалося. Герміона знову мала бути обачною та настороженою. Коли вона увійшла, Снейп зі знудженим виглядом озирнувся, а побачивши її, скочив на ноги. І Морров теж.…
-
Вечір дихав теплом та приємною прохолодою. -Це остання на сьогодні ,містере Люїсе, - мовила дівчинка підліткового віку. Настала спокійна тиша між двома особами, бо зараз вони йдуть районом магазинів, але ,незважаючи на приємно теплу літню погоду, вулицями гуляв лише теплий…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
Все відбувалось до вбивчої гри. Шин і Соу, були доволі гарними друзями, їх дружба була надзвичайно міцною. Вони досить часто проводили час разом, виходили гуляти, Шин це не дуже любить, він був інтровертним, йому більше вподобав залишатися вдома та грати на комп'ютері. Але з…
-
694 • Ongoing
-
- Previous 1 … 479 480 481 … 1 338 Next
