Розділи
-
І в цей момент вона відчула, як всі тягарі спадають з неї та летять до прірви. Звісно, Катерина теж падала. Здавалось, всі гріхи, скоєні дівчиною, тягнули її з багатоповерхівки вниз. В голові пролітали погляди жінок, дітей, чоловіків.. Чи жалкує вона про те, що скоїла? Ні. Чи шкода їй…-
4,5 K • Ongoing
-
-
Дивитись на себе — гидко. Чи то у відображенні дзеркала, чи то у відзеркаленні дійсності. Всім навкруги це вже до нестями набридло. А власні закони знову набувають беззаперечної чинності. Відчувати себе — нестерпно. Я рахую до десяти і знову запиваю бридкі пігулки. Пройшов вже…
-
156 • Ongoing
-
-
Присвчую цю роботу неймовірно дорогій мені людині, без якої вона б не вдалась.. Дякую тобі за все, сонечко)) Огидний запах коров'ячого гною просочує мій одяг. Із глибоких ран на спині сочиться вишнева кров, що забарвлює усю спину та дорогу білосніжну сорочку величезною плямою.…
-
408 • Ongoing
-
-
Цього мені тільки не вистачало. Але, може, він нічого не бачив. - Адріан!? - Я обомліла, від нього одні проблеми - Якого біса!? Що ти тут робиш? - Почала кричати я. От дідько. Чому саме він? - Ма-маринетт, я... Тут... - Злякавшись, почав мямлити хлопець. - Що ти? Ну? О господи, давно ти тут сидиш?…
-
8,7 K • Ongoing
-
-
Смішно, але чогось серце тернями покрилось, Голки впиваються при кожному стуку. Деколи на терені ростуть квіти, Серце жалить, Чому воно болить? Питання стовбичить перед очима туманно: "Чи все це потрібно?- кажу я- Чи не було воно марно?" Чи варто казати те слово лю,…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
Гоп-гоп - Верка Сердючка. Тишу, що запанувала у квартирі, розбавляє гучний звук: чи щебетання, чи приглушений мат. Федір важко зітхає, відкладає убік нову книгу; трохи крутить спиною, бажаючи розім'яти хребет, і встає з крісла, прямуючи до дверей. На ходу…
-
536 • Ongoing
-
-
Наступні днів десять зустрітись все ніяк не виходило: то Ерік майже до ранку був на роботі, то Джек з батьками поїхав до якихось родичів в гості на три дні, то місіс Фростер зайшла серед ночі до спальні Джека, ніби терміново щось запитати. Добре, що Ерік тоді не прийшов. - Здається…
-
12,7 K • Ongoing
-
-
У який момент я зрозумів, що шляху назад немає? Я добре запам'ятав цей день, сонце сховалося за хмарами, було прохолодно. Легкий вітерець приємно роздував на вітрі волосся і легенько лоскотав. Мені привезли чергову порцію невідомих мені людей, усіх у крові, деякі були ще й…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Тобі має це подобатися. Томе, ти маєш відчувати насолоду. Крики, стогони благання і звуки, коли кістки ламаються навпіл. Вимазані кров'ю рукавички, одяг, просочений трупним смородом. Понівечені тіла, тонкі леза і пульсуючі вени на руці жертви. Це - твоє життя і твій сенс…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Тільки-но дим від щойно забитої люльки розсіявся, у двері кабінету Хокаге постукали: - Сарутобі-сама, це знову у відділ Тимчасових переміщень, - відзвітував Мінато щойно отримав дозвіл увійти до кабінету. - Троє генінів, перемістилися після битви з Орочімару. Ми з Ібікі провели…
-
590 • Ongoing
-
- Previous 1 … 438 439 440 … 1 338 Next
