Розділи
-
Оточені пилом і мороком, перед двома чужинцями розтяглися руїни перед величним королівством магії та неприборканих знань. Бібліотеки цього міста таїли в собі безліч секретів про різні школи магії та артефактів, що були з ними пов'язані. Хто знає, може під цими завалами можна ще…
-
Вранці я прокидаюся від променів сонця, що заглядають у вікно, і повільно відкриваю очі. Простягаю руку, щоб вимкнути будильник на тумбочці біля ліжка. Обережно повертаю голову і бачу Хадсона, який спить поряд, глибоко зітхаючи й повільно здіймаючи груди. Я усміхаюсь і лагідно…-
131 • Ongoing
-
-
Через півгодини після світанку, Арторіас разом зі своїм напарником, доїли практично свої останні запаси їжі та води, яких залишалося лише на один перекус. Але ціль була все ближче, мечник відчував це. З кожною пройденою вулицею, з кожним убитим одержимим (так прозвав цих істот з…
-
- Так, меч узяв, лікарські трави взяв, припаси взяв. Добре, все зібрав, - закривши свій похідний рюкзак, Арторіас покликав до себе Сіфа і закрив будинок у лісі на замок. Висунувся вже мандрівник у своєму повному екіпіруванні: сталева броня, яка бачила як щось незвичайне була…
-
Арторіас: Що на умі цього дракона, він не схожий на тих, яких ми вбивали, аж надто розумний і балакучий він. Була б тут Сіаран, напевно, тріснула б мене за мою безрозсудність і невміння щадити себе. Якоюсь усмішкою промовив Арторіас. Я вже сумую за нею, сподіваюся з нею все добре і…
-
Чімін втомився. Він утомився від себе. На годиннику перша ночі, і він збирається спати, але сон до нього, на жаль, не йшов. Він згадує себе з минулого. Він любить поринати спогадами у той час. Час коли почував себе живим. Тоді ще були сили. Як людина за кілька років може так змінитись?…-
305 • Completed
-
-
Честер не брехав, з темних воріт старовинного храму, опираючись на свою палицю, вийшов сам прабатько безодні, пробудження якого змусило загинути ціле велике королівство магії. З величезною рукою і рогами звіра, на яких розташувалися подібні до одержимих - червоні очі. Він був…
-
А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і…
-
Вбивши монстра, Арторіас видихнув і переконавшись, що Сиф у безпеці і вже здолав своїх супротивників, склав меч у задню частину обладунків, які зіткнувшись зі зброєю прірви, затягли його в себе, залишаючи на увазі тільки ручку самого меча. мечник не відразу почув звук падаючого…
-
Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже…
- Попередній 1 … 27 28 29 Далі
