by Iren Ragnvindr —Кім Докча насправді спокійний. Ні, дійсно, він не з тих, хто страждає через неправильне сприйняття себе та власної особистості, тому він добре знає, що він спокійний, розсудливий та моментами доволі холоднокровний – або принаймні намагається таким бути. (Звичайно, багато в чому…
by Iren Ragnvindr —Докча не може сказати точно, коли це все почалося, чомусь така подія стерлася з його пам’яті, розмилася на фоні інших. На відміну від сюжету «Шляхів Виживання», незначущі речі, - які стосувалися його самого, тому й були неважливими, - затримувалися бодай на тиждень. - Кім Докча, -…
by Iren Ragnvindr —Хто такий Ю Чонх’юк? Для когось він Майстер, для когось старший братик. Верховний король. Реґресор. Спитайте в нього самого, хто він, й він зневажливо пирхне, продовживши начищати свого меча – стара звичка, від якої він так і не позбувся. І тільки одна людина при запитанні…
by porcin —«Моє ім’я Докджа» *Докджа– у корейській мові означає або читач, або єдиний син* Коли знайомишся з людьми та говориш своє ім’я, то виникають непорозуміння. «Ох, так ти єдина дитина в сім’ї?» «Так і є, але я не це маю на увазі.» «Га, тобто?» «Мене звати Докджа. Кім…
by _stardust_ —Вказаний персонаж не з цього фандому, бо я не можу знайти правильних персонажів В новому світі все не так, як може здаватися в чарівних новелах, чи захопливих фільмах. За кадром фантастичних подій ховаються страждання та переживання. Смерть та небезпека чатує на тебе, де би ти не…
by jotun —Двері покоїв принца Асгарду відчинилися зі звичним для людей, що проживають у замку, гуркотом, ризикуючи пошкодити дерев'яну поверхню подряпинами від зіткнення зі стіною або просто залишити дверні ручки в отворах у мармурі. Тор Одинсон розвів руки в сторони, виходячи в коридор,…
by jotun —Величезна зірка, єдина, що здатна вселити в будь-яку істоту надію, що розширює стінки свідомості, практично повністю опустилася за лінію, що розділяє верхній і нижній світ, в останні хвилини свого правління забарвлюючи стіни мільярдами відтінків рожевого кольору, тисячами…
by jotun —Похмуре небо, що поглинає промені світла копицями темних хмар, що прийшли на заміну легким, кучерявим серпанкам хмар, випромінювало смуток і невагомий сум, що змушував будь-якого спостерігача цієї картини важко зітхнути. Краплі дощу несамовито барабанили по даху побудованого…
by Литвиненко Вероніка —Аграба. Близький Схід. Місто серед пустелі: спекотне, загадкове та чарівне. Місто, де змінюється життя. Місто, яке після заходу сонця ще яскравіше, ніж днем, в якому ти інший. Цікавий, ризикований та мрійливий. Час, коли світло палацу може висвітлити все місто. Де ти можеш бути ким…
by jotun —Крізь крихітну щілинку, що роз'єднала невеликі відрізки товстих темно-зелених штор, що зберігали в приміщенні умиротворений морок, пробивався ледь помітний промінчик сонця. Світла цятка причаїлася на краю рами золотистого кольору, що обрамляє картину із зображеним на ній…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.