Розділи
-
Субота. Ранок. Після сніданку вони винесли чашки на задній двір і розслабилися у шезлонгах під ще не спекотним сонцем. — Чонгук, — Техьон обережно почав, — я, звісно, радий, що в мене є твої речі… Але мені б хотілося ще дещо зі свого. — Він підібрав ноги, обхопивши коліна. —…-
126.4 K • Completed
-
-
Вперше Чонгук поцілував Техьона у четвер. З понеділка Техьон прийняв рішення прокидатися щоранку разом із Чонгуком. Того понеділка це виявилося нескладно: шум, який створювали вони з Намджуном, розбудив його. Техьон чув, як Намджун голосно перемовлявся з Чонгуком, проходячи…
-
126.4 K • Completed
-
-
1688 рік. Румунія. Дрегешань. Сонце ховалося за далекими верхівками дерев, фарбуючи небо у відтінок запеченої крові. Веліса тримала в руці останній плід Мір’Арана — світло-червоний, пульсуючий, немов серце. Його смак завжди нагадував: ви можете виживати, не вбиваючи. Так її вчив…-
4.9 K • Ongoing
-
-
Сад був перетворений на царство зими — гілки вкривав сніг, а тонкі червоні стрічки, розвішані між соснами, майоріли, немов струмені вогню. Садівники створили справжню казку: розчистили доріжки, встановили яскраві ліхтарі у формі лотосів, запалили жарівні, від яких у повітрі…-
19.4 K • Completed
-
-
Наступного дня, у суботу вранці Техьон прокинувся пізно. Цієї ночі він вперше спав міцно, без снодійних, і справді виспався. Він потягнувся у ліжку та відчув – біль поступово відступає. Синці вже не так боліли, подряпини майже загоїлись. Лише суглоби трохи нили. Можна було б…
-
126.4 K • Completed
-
-
Сніг за вікном падав тихо, мов зберігав мовчання між двома, хто більше не наважувався говорити. Тьмяне світло ліхтаря повільно коливалося, кидаючи тіні на стіни. У кабінеті Дзіньши було холодно, хоча вугілля й жевріло у жарівні. Тепло не могло заповнити чорну діру в його серці.…
-
19.4 K • Completed
-
-
Вони не пішли до їдальні, а залишились на кухні. Чонгук накрив стіл, приготував чай, і вони спокійно повечеряли. Техьону ще важко було керувати паличками. Коли не виходило правою рукою, він просто перехоплював їх лівою і продовжував їсти. — Ти шульга? — запитав Чонгук. — Ні, я…
-
126.4 K • Completed
-
-
Ніч була безвітряна, але холодна, підсвічена лиш мертвим сяйвом далеких зірок. Дзіньши сидів у своїх покоях, не торкаючись їжі, не дивлячись у листи. Тіні лампи тремтіли на стінах, немов відчували його нерішучість. У кулаці він стискав клаптик паперу — інструкції, які Маомао…
-
19.4 K • Completed
-
-
Техьон обережно зсунув ноги з ліжка на підлогу, опираючись руками, щоб піднятися. — Тобі допомогти? — запитав Чонгук. — Думаю, я сам, — відповів Техьон. Він зробив кілька кроків, обходячи ліжко, але раптом похитнувся — еластичні бинтування на стопах не давали свободи…
-
126.4 K • Completed
-
-
Вони вирушили на світанку — ще до того, як сонце зійшло з-за гірських хребтів, розмальовуючи край неба золотом. Пан Дзіньши, пан Ґаошунь, Басень, кілька охоронців, Ломень, і звісно ж вона сама. Минулого вечора, почувши її розповідь про існування протиотрути, пан Дзіньши і пан…
-
19.4 K • Completed
-
- Previous 1 … 24 25 26 27 Next
