by Aspalathus Aspalathus —Женя дуже хвилювався щодо того, як до його раптової появи поставиться родина Спартака. І хоча Суббота заспокоював його, що ніякого дискомфорту присутність Яновича у квартирі не принесе, той все одно нервував та поводив себе скуто, розуміючи, що звалився на них, як сніг на голову.…
by Христина Новицька — POV Лада: Я просиділа на підвіконні всю ніч і навіть не помітила як настав ранок, це був певно найгірший ранок у моєму житті, бо на думці був лише Остапенко, я боялась довіряти йому, бо одного разу я вже довірилась так, з тих пір я стала іншою, раптово почувся стукіт у…
by Христина Новицька —"І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги. Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не вірші, А квіти, кинуті…
by Sweettea —Він кохає мене. Спартак лежав на ліжку, схрестивши руки під головою і дивися в стелю. В засвіченій сонцем квартирі тихо чується хлюпотіння води- Женя в душі. Він кохає мене. Минулої ночі Спартак знову не спав, але на цей раз його серце колотило в грудях від блаженного відчуття…
by Христина Новицька —Прокинувшись після якогось страшного кошмару, дівчина у холодному поту поглянула на вікно, там вже була ніч і на кріслі не закриваючи очі сиділа поряд її подруга Марта, яку вона помітила лише зараз: — Марта, як ти тут опинилась? І чому у тебе очі червоні, щось трапилось? — Та я…
by Nikandra — Дисклеймер Всі персонажі та описувані події є вигаданими. Будь-який збіг з реальними людьми або подіями, є випадковістю. Моя безмежна любов та повага до Спартака. Вступ. Амбівалентність Чи дійсно ми будемо щасливі, якщо будемо вільними, вільними не в плані як…
by Nikandra —Самопошкоджуюча поведінка Він знову не витримує та проводить лезом по шкірі руки, ні не глибоко, до появи перших крапель крові, лише, щоб знову мати можливість відчувати. Відчути хоч щось, відчути, що він ще живий, а не ходячий труп, функція якого лише їсти та догоджати…
by levast —У кімнаті, наповненій людьми, не завжди можна зорієнтуватися, кого ти перед собою бачиш. Особливо якщо обличчя цієї людини почало забуватися за таку довгу його відсутність. Воно ніби міраж іноді з'являлося у снах, залишаючи на ранок неприємне відчуття у грудях, яке хотілося…
by Nikandra —Дистимія - Так, - думає Женя, - мені призначена консультація на 10:30, отже пора збиратись а то, ще потрібно знайти цей офіс. Женя приїжджає до великого бізнес-центру, піднімається на 6 поверх. - Так де ж цей 69 офіс, не можу знайти, а ось де він. Він відкриває важкі чорні двері.…
by Христина Новицька —"Знову літери сиплються зорями, За віконцем холодна зима. Тиха ніч щось ворожить над долями… Як же хочеться щастя й тепла! Вільним вітром злетіти над хмарами І забути про біль назавжди, Щоби долі горіли стожарами, Щоб було тільки щастя і ми! Щоби стали хвилини ті…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.