by Lee Janny — - Хьонджін, ти впевнений, що готовий до цього? - запитала дівчина, яка проводила сеанси з Джінні. - Я вже три роки лікуюсь. Думаю, що я став достатньо зрілим, щоб зробити це. Я вже все розрахував, запитав, тому думаю, все чудово. - Я рахую, що ти молодець. Мені подобається з тобою…
by Юля Булкина —Айріс Вінтер щойно закінчила позапланову перевірку секції першого класу. Пересунувши кілька предметів на заячий скік сантиметрів, вона проголосила роботу, проведену бортпровідниками, прийнятною. Белль запевнила Емму, що "прийнятно" - найкраща оцінка з можливих і попросила…
by MsElla —Він хотів живцем здерти з себе бліду, майже прозору шкіру, або стати однією з мільярдів бактерій, аби позбутися цих емоцій, що зжирають живцем. Бажав, щоб у них була спільна кров. Брудна, і водночас найчистіша у світі — злилися воєдино і стали одним цілим. Драко…
by Reves Eileen —– Ну що ти таке говориш, звісно він любить своїх дітей. – притримуючи телефон плечем, жінка намагалася відкрити банку з томатами. – Я й не кажу, що не любить. Але згадай хоча б, коли він останній раз проводив з вами вихідні, а не у себе в офісі. – пролунала відповідь з динаміку.…
by аріадна пише... —Дорога додому здається займала вічність. Саша почала переживати за сьогоднішній вечір. Чорний чай з донькою лимона, зручно вмостилась на кухонному дивані та дзвінок другу. — Привіт, Сонь, вільна сьогодні? — Ти вже скучила? Як це мило, — приємний сміх з іншої лінії…
by Ukrainka —Це був чудовий день. Світило сонечко, співали пташки. Саме тоді на мирні українські землі прийшли заздрісні росіяни. Це одрузу же доклали королеві України. Вона була гарною дівчиною з довгим рудим волоссям і блакитними очима. Чудову королеву любили в усіх куточках країни, бо…
by Bilochka —Почали рідко читати мої повідомлення, недбало відповідаючи на них. Дзвоню – і чую лише голосні нестерпні гудки. Де ділися слова про дружбу, яка ніколи не згасне і залишиться навіки? Де товариші, які замінили мені родину? Я не хочу їх втратити. НЕ МОЖУ. ВОНИ ПОВИННІ ЗАЛИШИТИСЯ ЗІ…
by plya58 — — Телепню, я не буду тебе заспокоювати, — не дуже задоволено бурчить рудий, але все одно тягнеться за бинтами, що лежали вже на добряче знайомій поличці невеличкої кухні. Він шарпає по ній рукою, бо ріст не дозволяє роздивитись все з нормального ракурсу, але все ж таки…
by Динозавр Грицько —Отримати гарбуза — це зовсім не те, що очікував Едґар того ранку. Хоча не зовсім і ранку у звичному розумінні — то був полудень для звичайної людини. Але хто сказав, що Алан звичайна людина? Він-то письменник. А отже недоспані ночі, відлюдькуватість і незвичний погляд на звичні…
by chai_z_chebretsem —Потроху починало вечоріти. Небо, яке ще вранці було майже чистим та блакитним, зараз повністю затягнулось сірою пеленою, через що година видавалась ще пізнішою, ніж була насправді. Троє чоловіків один за одним йшли вистеленою камінням стежкою за межу поселення у ліс, до…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.