Розділи
-
25 жовтня 1985 рік Ще один гидотний ранок в житті Байерса.Останнім часом настрій давав про себе знати. На беззахисного хлопчика навалилася купа проблем.Депресія, криза орієнтації, безсоння, нічні жахіття та шкільний булінг. Через підколи та побиття зі сторони старших та…-
494 • Ongoing
-
-
- Хьонджін, ти впевнений, що готовий до цього? - запитала дівчина, яка проводила сеанси з Джінні. - Я вже три роки лікуюсь. Думаю, що я став достатньо зрілим, щоб зробити це. Я вже все розрахував, запитав, тому думаю, все чудово. - Я рахую, що ти молодець. Мені подобається з тобою…
-
11,0 K • Ongoing
-
-
Він хотів живцем здерти з себе бліду, майже прозору шкіру, або стати однією з мільярдів бактерій, аби позбутися цих емоцій, що зжирають живцем. Бажав, щоб у них була спільна кров. Брудна, і водночас найчистіша у світі — злилися воєдино і стали одним цілим. Драко…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Глава 1. 14 серпня 2043 року. День, який змінив усе. – Я ж просила тебе забрати Савву з садочка! – сказала Вілена, роблячи у пляшечці дитячу суміш. Куточок її губ нервово посіпувався, як це було завжди, коли вона злилася. – Я вже тобі казав, що це дуже важлива конференція. Можливо…
-
5,6 K • Ongoing
-
-
– Ну що ти таке говориш, звісно він любить своїх дітей. – притримуючи телефон плечем, жінка намагалася відкрити банку з томатами. – Я й не кажу, що не любить. Але згадай хоча б, коли він останній раз проводив з вами вихідні, а не у себе в офісі. – пролунала відповідь з динаміку.…
-
5,6 K • Ongoing
-
-
Дорога додому здається займала вічність. Саша почала переживати за сьогоднішній вечір. Чорний чай з донькою лимона, зручно вмостилась на кухонному дивані та дзвінок другу. — Привіт, Сонь, вільна сьогодні? — Ти вже скучила? Як це мило, — приємний сміх з іншої лінії…
-
10,3 K • Ongoing
-
-
Я сидів у дитячому кафе за мініатюрним столиком з чашкою гарячого чаю, серед омег татусів і матусь та їхніх чад, що невпинно щось кидали, розбивали, рюмсали, плакали, билися. Звичайно були й спокійні діти, які в куточку дитячої кімнати малювали чи гралися і мені швидше хотілося б…
-
11,9 K • Ongoing
-
-
The Neighbourhood - Daddy Issues ...Він знав куди бити. Кожен удар ременем із грубої шкіри по її ніжній, ще навіть дитячій, насправді був присвячений її матері-втікачці, яка не витримала життя з таким єбанатом. І все-таки серед її багажу, на превеликий жаль, не вистачило місця для п'ятирічної…
-
865 • Ongoing
-
-
— Телепню, я не буду тебе заспокоювати, — не дуже задоволено бурчить рудий, але все одно тягнеться за бинтами, що лежали вже на добряче знайомій поличці невеличкої кухні. Він шарпає по ній рукою, бо ріст не дозволяє роздивитись все з нормального ракурсу, але все ж таки…
-
408 • Ongoing
-
-
Отримати гарбуза — це зовсім не те, що очікував Едґар того ранку. Хоча не зовсім і ранку у звичному розумінні — то був полудень для звичайної людини. Але хто сказав, що Алан звичайна людина? Він-то письменник. А отже недоспані ночі, відлюдькуватість і незвичний погляд на звичні…
-
1,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 242 243 244 … 1 351 Next
