Розділи
-
Костя увійшов в корпус табору з батьком. Обоє виглядали приголомшливо. Мер, само собою, був у строгому коричневому костюмі з краваткою у супроводі охоронця, а от його син у світлій сорочці, підкороченій по лікті зі звисаючим з плеча, рюкзаком, і обтяжуючих чорних брендових…-
28,9 K • Ongoing
-
-
Андрій Садовий разом з сином Констянтином повернулися назад до клініки. Пан мер обьяснив Ромі, що їм потрібно проходити різні процедури, та обговорити все з психологом, но Роман прекрасно розумів, що це лиш відмазки, бо пан Андрій, так само як і він, не хотів щоб його син повертав…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
«Значить, він лежить в приватній клініці ім. Святого Єремії...» - Роман розглядав дорогу через вікно автобуса. Допитавши бідолашного Тимофія, він почував себе не добре. З одного боку, він був радий, що дізнався про всі деталі, з іншого... Він і не припускав, ким насправді може…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
- Богдановичу, - зі стуком дверей почувся оклик. - Можна до вас? «Що йому треба з самого ранку...» - злісно зиркнув на двері Роман, і все ж, врівноважено відповів: - Звісно, Тимофій. Заходь. Юний гот з пірсингом у вухах та під нижньою губою тихенько увійшов в спальню вожатого та не…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Рома мичав в подушку, не перестаючи пручатися, но хлопчина позаду з кожним його опиранням сильніше зажимав тому руки, поки на тих не отворилися кільця синьців. - Що сталося, любий? - усміхнено запитав "місяць" у подобі Антона. - Кілька секунд назад тобі все подобалось, но варто було…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Це був звичайний день, я так само вставав о сьомій ранку , вдягався , чистив зуби ,а після того вже ішов до школи . Та чомусь цей день був не такий, як усі. Проснувшись ,як завжди , я хотів спокійно вдягнутися , але ,глянувши у телефон, я зрозумів, що запізнююся . А швидко вдягнувся ,…
-
683 • Ongoing
-
-
Примарний юнак не зводив з того шокованого погляду. - Ти по слухався... Ти відкрив. - Іди сюди, треба поговорити. Привид хотів взлетіти, но пригадав, що з крихтами сил, що лишилися, це буде складно. Тоді він підбіг, захотівши того обійняти, но Рома підняв пальцями мотузочку,…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Рома здивовано глянув на неї через плече. - Звідки ви... - Давно. Ой як давно, - посміхнулася сивенька. - Я почала вивчати твоє майбутнє, відколи помітила, що ти бачиш те саме, що й я. Мені було цікаво, чи не стане це проблемою для твоєї майбутньої сім'ї, і навіть перелякалася... Коли не…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Перші промінчики прорізались через грубі штори замку і поповзли по щоках. Роман відкрив очі та скривився, обхопивши руками голову. «Який жах... Голова...Розколюється... Чому все так болить? Де я?» - як тільки він обвів пусте приміщення туманним поглядом, то одразу все пригадав. -…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Ця відповідь неабияк розвеселила духа в середині. За мить сміх знову відбився від порожньої кімнати та розлетівся по всьому палацу: - Аха-ха-ха! Мій любий Романе... - проникаючи все глибше пальчиками, прошепотім інший. - Я заставлю тебе відчути рай на землі... Тобі так сподобається,…
-
28,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 203 204 205 … 1 331 Next
