Розділи
-
Глава 11 Прокинувся хлопець від того, що хтось гладив, цілував і вилизував його тіло. — Ммммм, Мономо, доброго раночку. Розплющив очі хлопчина. Мономо всміхнувся. — Раночку, як почувається, мій коханий? — Мммм, чудово. Знаєш, що, ходити в трусах тобі не личить,…-
11,2 K • Ongoing
-
-
Чи дивишся ти на ті зірки, що й я? Чи є в твоєму серці моє ім'я? Чи носиш ти спомин про мене на рукаві? Розкажи мені правду: чи є я в твоїй крові? Навіть якщо мене і не буде в ній, Чиє ж тоді серце в кишені твоїй? З ким ти рахуєш у ліжку до ста? І хто знає твої справжні слабкі…
-
69 • Ongoing
-
-
Чомусь повіки розімкнулися так легко, ніколи ще не прокидалася такою відпочилою. Сонце пробивалося крізь вікно, несучи з собою купу тоненьких золотих промінчиків, а вітерець, колихаючи півпрозорі штори, створював почуття спокою та вмиротворення. Прокинулась вона одна, кругом…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Техен сидить на бедрах Чонгука, і дивним поглядом поглядає на нього, особливо коли він стискає його стегна все сильніше. – Що? Чонгуку, навіщо мені це знати? Відпусти, - сіпається, але все безуспішно. - Це через тебе ...- шепоче на вухо молодший, притискаючи ближче до себе, - це…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
Ну що ж, всім привіт, мої любі друзі, я знаю що 2 частина фанфіку писалась надто довго, і я перепрошую за це, втім якби не відгуки, люди і приємні слова, ця частина би не вийшла, тому перед тим як ви будете починати читати частину, я хочу подякувати: Богдані, моїй подрузі, яка стала…
-
19,5 K • Ongoing
-
-
Андрій любив дощ, причому дуже. Але не в безсонну ніч, коли ти не можеш заснути через випиті 3 чашки кави щоб доробити завдання на завтра і не заснути над конспектом. Він прокинувся через стукіт по підвіконню. - Та чорт його забирай! Якого біса потрібно було стільки пити тої…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Довгий темний коридор, на стінах якого висіли великі портрети страшних створінь, деякі з них були чим завгодно, але не людьми, тоді як інші - віддалено їх нагадували. Підлогу застеляв темно-бордовий ворсистий килим. Дитячі кроки не створювали аніякої луни, зберігаючи дзвінку…
-
11,8 K • Ongoing
-
-
*** - Ви вже майже місяць переписуєтесь, а прогресу так само немає? - скоріше розчаровано, ніж роздратовано запитала Шійон. - Як це немає? Я тепер знаю її повну дату народження і навіть частину дня, коли вона народилася, - радісно аргументувала Юхьон. - Рада за тебе, і що це нам дає?…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
Він приходить майже кожної ночі. З’являється посеред моєї спальні без будь-яких попереджень і знаків. З’являється і просто дивиться. Стоїть і дивиться як я сплю. Якби я одного разу не засиділася до третьої години, я б і не знала, що щось таке коїться прямо у мене під носом. Тоді я…
-
554 • Completed
-
-
Я хотів би в небі забутись І нічого в світі не знати Та чи треба цього позбутись Поможи мені це пізнати SadSvit — Молодість — Я маю тобі... дещо сказати,— голос у Саші тихий, наче той і не хоче, щоб Андрій його почув. Наче хоче лиш сам з собою говорити. Втім, Леонтьєв вже сто…
-
738 • Ongoing
-
- Previous 1 … 169 170 171 … 1 328 Next
