Розділи
-
Коли він вперше дізнався, ким Джонатан працює, то спочатку навіть і не повірив. Якось не збирався докупи образ із всіх деталей, які Саймон про того знав. Майже завершена медична освіта, спортзал тричі на тиждень – уже вистачало на те, аби бути постійно зайнятим, як додати ще час на…-
5,0 K • Completed
-
-
Хлопець сидить на даху будинку. Досить старий, тут майже ніхто не живе вже, лише певна кількість пенсіонерів. Але тут було тихо. Шумів вітер, цвірінькали пташки, десь у кутку лежав та грівся на вечірньому сонечку трошки покоцаний кіт. А Лео все сидів дивлячись на небо. І зараз він…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Колтон Кнайт (ОС)/Фрея Хавторн (ОС) Двоє студентів одягались у вуличний одяг. Фрея хотіла оновити колекцію фото. А весняний ліс був прекрасним місцем для цього. І оскільки Колтон зараз був у неї в гостях – став її партнером. — Ти взяла ключі від квартири? — запитав хлопець. Фрея…
-
767 • Ongoing
-
-
Дорога коло узбережжя куйовдила від пилу. Низка возів повільно тягнулася до міста. Із усіх возів виділявся лиш один. Він був останнім. У нього були запряжені сірі коні та візерунки на ній іскрилися золотом. Навіть клітка, в якій сиділи полонені, була золотою. Вовки зацікавлено…
-
Пізній вечір. На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо,…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Всім привіт, я Макар. Мені 19 років і не давно я завершив військову академію. У мене є прекрасна дівчина, якій я планував зробити пропозицію але через повномасштабну війну, не встиг... Місяць тому мені вручили повістку і майже зразу ж після того, я пішов проходити медкомісію. Я…
-
950 • Ongoing
-
-
Світанкове сонце пробиралося крізь повіки, пробуджуючи невиспані очі. Жахливо боліла голова, її рвало на шмаття від подій. Ланцюжком, з легким тріскотом, згадувалися події вчорашнього дня. Радість витанцьовувала у моєму животі приємну чечітку. Різко згадався той хлопець, за ним…
-
10,6 K • Ongoing
-
-
Вперше незнайома мені дівчина виглядала справді щасливою: з руки на руку їй перестрибувало пацюченя, а погляд був спрямований на ворона, що сидів високо на дереві. По її обличчю розтікалася м’яка, сонячна усмішка. - Боляче ж! За що ти так зі мною? – від джерела розпачливих криків…
-
10,6 K • Ongoing
-
-
Тримайся старих берегів і того трухлявого причалу. Слухай шепіт прибою і думай про похорон. - Мій? - А чий же ще? Чекати смерті, коли твоя душа вже забута, але кинутися до хвиль ти не можеш. - Чому? - Бо не прийме тебе. - Хто? - Не задавай дурних питань. - Хвилі? - Вони то тебе…
-
483 • Ongoing
-
-
Оглядаючись назад, він згадував тільки втому. Не типове сільське дитинство у багатодітній родині, не початок життя у великому місті, навіть не першу дозу і найгірший бед-трип. Він згадував неможливо важкі повіки і ніби свинцем залите тіло. Він згадував, як за інерцією розплющував…
-
40,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 331 1 332 1 333 … 1 352 Next
