Розділи
-
Яскравий день. Золотисто руде довге волосся блищало на сонці, немов воно янгольске. Дзвінкий сміх та юний ніжний голос доносились до його вух. Це було нестерпно. Він дивився через сітчастий паркан на нього ніби педофіл на дітей на майданчику. Погляд його був кам'яним, але через…-
839 • Ongoing
-
-
Туманна темрява, і ніби щось неправильно, незрозуміло. Ніби ти лежиш в ліжку, але поступово откриваючі очі не можеш зрозуміти, що за кольори навколо. Сонячна кімната счезла і Артур чомусь бачив сиру темряву. Раптом його мозок почав подавати сигнал – щось не так. Ніби його облило з…
-
839 • Ongoing
-
-
Це був звичайний день, я так само вставав о сьомій ранку , вдягався , чистив зуби ,а після того вже ішов до школи . Та чомусь цей день був не такий, як усі. Проснувшись ,як завжди , я хотів спокійно вдягнутися , але ,глянувши у телефон, я зрозумів, що запізнююся . А швидко вдягнувся ,…
-
683 • Ongoing
-
-
Пем оглядала Ітана так само, як усіх Пілчерівських людей, щотижня. Якщо справи йшли добре — щомісяця. Але такого у випадку з Ітаном не бувало. Цей її обов'язок він ненавидів, мабуть, більше за дозвіл тиняти шпиталем із шприцами у кишенях "заради безпеки". Заради безпеки, ітане, ти…
-
843 • Ongoing
-
-
Джош вийшов із таксі і попрямував до набережної. Він підняв вище комір свого вовняного пальта. Вдих, видих, сирий осінній вітер, мряка, каламутні води Іст-Рівер. І думки, думки, що не дають спокою. Чи жива Ейлін? Чи не постраждала фізично? А якщо... Ні, він не може такого уявити,…
-
7,7 K • Ongoing
-
-
Ейлін спробувала вирватися, але це було нереально - обійми Рейтана були надто міцними, хоч він не застосовував і половини своєї фізичної сили, але його руки наче ув'язнили Ейлін в кайдани. Він одночасно й утримував її, не даючи можливості рухатися, і торкався руками її тендітної…
-
7,7 K • Ongoing
-
-
Йдучи додому з Елізіуму, Ештон думав... Про що, чорт забирай, поговорити з Акеларом??? Ні... Справді. Мовчки йдуть... Разом. Але мовчки... Про що його говорити? Ештон напружив мізки... Але він взагалі не міг пригадати якоїсь нормальної, повноцінної розмови з Акеларом... Що, спитати як…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Ештон прийшов до якоїсь тями вже на зустрічах. Аж за голову взявся. Не в тому річ, що він прийняв Єкімі у зграю (так-так, уже прийняв, і боротися з цим він ніяк не буде - він не мазохіст...), а в тому... Що це не він. Тобто... Все ніби логічно було. З цим рішенням було все гаразд... Так, власне.…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
— Я не вірю в те, що це все зі мною відбувається, — нарешті, порушуючи довготривалу тишу, прошепотіла Агата. У грудях неприємно закололо й Джеффрі просто безсило опустив голову. Йому хотілося, аби це сталося з кимось іншим. Не важливо вже, чи була б та «інша» гіпотетична людина…
-
16,5 K • Ongoing
-
-
Я стояла на краю скелі. Вітер обдував мене. Тут,нарешті я відчула свободу. За спиною почувся голос,його голос. - Що ти тут робиш? - Вдихаю свободу. ‐ Багато ще вдихів залишилось? Я обернулась і вигнула брову,не стривожена його сарказмом. Я вирішила промовчати і подивилась на…
-
539 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 321 1 322 1 323 … 1 349 Next
