Розділи
-
Її звати Єлена — це Пік читає на візитівці. Сьогодні в метро їх роздавав високий хлопець у круглих окулярах і, здається, намагаючись втримати картку в одній руці із пакетом, навушниками, і проїзним квитком, Фінгер загубила останній. Картини на замовлення. Живопис, графіка,…-
988 • Ongoing
-
-
Азірафель прокинувся від стуку в двері, тривожного такого. Виліз з-під ковдри (бррр, холодно, на ніч опалення відключає), ноги в пухнасті капці. Халат навпомацки, зпросоння не надто розумієш що робити. Кімнати по черзі освітлюються непевним світлом, господар-поспішає вниз,…
-
810 • Ongoing
-
-
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: містить москальську мову Суфір Хават: неможливо виконати команду "відкрити" через брак оперативної пам'яті, щоб запобігти втраті даних, закрийте непотрібні програми; виробник перестав підтримувати вашу операційну систему. * Користувач: дивно, раніше…
-
391 • Ongoing
-
-
"Усе, що було нерозказано, Можна розповісти після смерті. І почути теж...після смерті" А ви знали, що взимку, в найхолодніші і збуджуючи кров дні, розпускається прекрасна квітка, під назвою "Павуча лілія"? І не страшний тій квітці ні холод, ні морози, ні навіть колючі терни, що з…
-
913 • Ongoing
-
-
{Хуа Чен розповідає спогади про своє дитинство. Се Лянь комфортить.} Вечір. Дзеркало. М’яке світло. Хуа Чен, що сидить навпроти нього, знімає прикраси. Її макіяж вже змитий, вона уважно роздивляється своє обличчя. Дотик пальцями до нього. Погляд Хуа Чен напрямлений на…
-
769 • Ongoing
-
-
Ясна ніч, і небо немов коштовний купол. Шепіт степів. Самотні кроки майе і її погляд у далечінь. Її рука задумливо торкається колосся. Біле плаття розлітається. Щось незбагненне у повітрі, навіть космічне. Раптовий розчерк синіх крил нічного птаха. Побачивши його, Ілмаре…
-
373 • Ongoing
-
-
- Хуа Чен запросила нас на вечірку,- радісно повідомляє Се Лянь поки не почався фільм. Вони з Фен Сінь та Му Цін зібралися дивитися новий мультфільм. Точніше Се Лянь вмовила їх згадати дитинство. Дівчата досі не розуміють, навіщо погодилися. - Ти хотіла сказати що вона запросила…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
- Голос. - Сум. - Було вже. Вогник свічки виблискував у вологих стомлених очах, перекидав химерні тіні на стіни, на пачку чіпсів поруч та ледь-ледь грів руки. Зі старої колонки, крізь шум і глухість басів, гупала пісня, слова якої розібрати було неможливо. Настя і не намагалася.…
-
627 • Ongoing
-
-
На високому кам’янистому пагорбі стояв худорлявий середнього зросту чоловік. Погляд його великих брунатних очей був спрямований вниз на засніжену галявину. Там вигравали довгими гривами гнідий та вороний коні, витоптуючи копитами все ще зеленаву травицю, що де-не-де…
-
3,2 K • Ongoing
-
-
його сон, і без того нечастий, був бентежним та каламутним. втім, сон - надто сильно сказано. радше вже безсиле зціпеніння, коли дійсність зсувається настільки, що й не відрізниш уже, де реальність, а де - затишна рятівна пітьма, до якої він силкується втекти. не виходить. у цій…
-
799 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 313 1 314 1 315 1 316 Next
