Розділи
-
Мою країну поглинають сльози, Однак стоять сміливо ЗСУ. Ніяке полум'я, Ніякі, чорт, погрози Не зможуть похитнуть віру мою. Наші серця палають безупинно І відбивають своїм стуком гімн Бо ще не вмерла наша Україна, Бо не здамо рашистам і чужим. І кожна смерть…-
133 • Ongoing
-
-
Тримайтеся! До болі у руках. До повної тілесної знемоги. Тримайтеся! Хоч повністю в синцях. Ще трохи і відкриті всі дороги. Ще трохи і мине усе лихе, А поки що збираймося до купи. Підтримуйте нахилене плече І не зважайте на ворожі групи. Вони всі зникнуть. Слава…
-
61 • Ongoing
-
-
Єдине,що лишилося від Джостена— його спортивна сумка та мобільний пристрій,такої ж моделі як і у самого Міньярда. Ендрю стояв нерухомо протягом п'яти хвилин. Кругом нього царював справжнісінький хаос — фани остаточно оскаженіли,але йому було начхати. Він чув,як сильно…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Народження Під зоряним небом, у тихому гаї народилась дитина. Серед покалічених верб, і лихої природи, на усамітненому лані росла її щира душа: вона бажала перегнати вітер, пірнати за морським скарбом на дні ставка, ловити вугільних метеликів в широких шахтах під лісом. На…
-
236 • Ongoing
-
-
Похмуре небо навіювало смуток, холодний вітерець викликав тремтіння хрубкого дівочого тіла, туго заплетена коса каштанового кольору уже давно розплелась. Ось темні хмари уже перетворились у дощ, а згодом у зливу. Одяг непомітно ставав вологим, поки не став повністю змокрілий.…
-
313 • Ongoing
-
-
— Батьку, прокидайся,— шепоче вже подорослішав малюк, сидячи з боку Пака і штовхаючи його в плече. — Ммм, — мукає старший і намагається далі урвати хвилинку сну. — Батьку, ну ми ж домовилися,— ображено бубонить Джин, штовхаючи сильніше за батька, головне не розбудити…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Щороку свято розпочиналося однаково. З самого рання Добриня та Настя допомагали батькам із приготуванням. Хлопчик рубав із батьком дрова, топив піч, вигулював невеликий виводок козенят, щоб вони вдосталь наїлися перед відсутністю господарів. Настя, старша сестра, бігала з…
-
5,4 K • Ongoing
-
-
Шир купався в променях вранішнього сонця. Бурштинове м'яке світло наповнювало собою тюльпани, запалювало настурції і чорнобривці в саду Більбо Беггінса, і ніколи ще Беґ Енд не здавався йому таким затишним, як того ласкавого вечора. – Мевіс! Клич подругу, я приніс вам чай і…
-
670 • Ongoing
-
-
Весна вдалася холодною у цьому році, в останньому для Хельги році. Рішення вдалось прийняти на диво легко, хтось на це вирішується місяцями, а хтось одразу. Їй робити нічого у цьому світі, тут немає люблячого чоловіка і прекрасного сина, їх немає у цьому світі. Вини у…
-
280 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 270 1 271 1 272 … 1 323 Next
