Розділи
-
Голмс закінчив свою роботу і задоволений йшов до свого давнього знайомого Джона Ватсона , хлопця з яким вони провели всі минулі сільські канікули . - Баб Даш , добрий день ! - кричав Шерлок , бо старенька вже погано чула . - Добрий , добрий ! Голмс , онук Марії , це ти ? -…-
2,2 K • Ongoing
-
-
Млаяла пішла від них усіх. Вона всім серцем намагалася полюбити їхнє місто, як любили самі Відан і Йевніка - донедавна найближчі їй люди. Доки не зрозуміла, що ій намагаються підкласти марні почуття як зозулені яйця. Насправді, це дволике місто. Згори, назовні – це омріяна…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
— Саіґіку! – хлопець був дуже радий, коли за такий довгий час він нарешті зустрів свого коханого. Теттє підбіг до Дзьоно, який стояв розставив руки, запрошуючи в обійми. Біляв не бачив, але він відчував. Білявий не бачить, але відчуває прямо зараз, як на нього дивляться, з'їдаючи…
-
311 • Ongoing
-
-
Невеличкий ліхтарик стояв на доріжці, освітлюючи достатньо, щоб не спіткнутись. Як завжди незмінний повний місяць то ховався за грозовими хмарами, то знову визирав, підглядаючи за панною. Блакитні очі стежили за кінчиком леза. Випад, поворот, випад, замах — не було нічого…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Полуденне сонце почало втрачати силу та падати з небосводу, скоро воно піде під землю на одному з тих далеких полів, що пахають боги того далекого краю. Тихо ступаючи по дорожньому пилу йшов чоловік. Звичайний собі подорожній, що в пошуках роботи, чи інших справах йшов собі…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Звичайний літній ранок, але хлопцю було далеко не до нього; він хотів спокійно виспатись. Фіранка ледь не закривала віконце, через то маленький яскравий промінь сонця, як на зло, потрапив прямо в кліпалки Крейга. Він був не в захваті. По-дитячому хлоп сподівався, що сонечко зникне…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Техьон збіг мармуровими сходами і звернув направо, до кабінету ректора. Його поселили у двадцять першу кімнату, нагородивши двома сусідами, яких він терпіти не міг ще зі школи. Втім, з боку цих двох теж «ніжних» почуттів очікувати не варто. Зайшовши в кімнату і усвідомивши своє…
-
12,0 K • Ongoing
-
-
Чи мої ти очі бачиш коли я сумна? Чи сприймаєш мої слова і пролиті сльози? Чи ти знаєш, яка іде у мені боротьба? І, які закипають у серці лютневі морози! Що ти знаєш про те, яка я насправді є? Що ти знаєш про сенс мого існування у світі? І яке ти маєш право нести…
-
123 • Ongoing
-
-
Ми хотіли вдихати небо своїх думок, А не пил з під дахів розбомблених багатоквартирок. Ми хотіли читати книжки не під світло свічок. Прикриватись від промінню, а не розбитих шибок. Ми сміялись над тим, що далі чекає на нас, А чекала безмежна прірва теленовин. І, якщо нас питають…
-
121 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 269 1 270 1 271 … 1 323 Next
