Розділи
-
Сонце опустилося за ліс і швидко згустило ранні осінні сутінки. У лісі одразу потемніло й нам стало страшно. Ми прискорилися, але ліс ніби не відпускав нас. То гілляччя хапало за одяг, то гілки били по обличчю. Стежки давно не було видно, тож ми йшли навмання. Раптом в темноті…-
515 • Ongoing
-
-
Моя найрідніша Лю, Зорі сьогодні тихі, мовчать ,мов партизани, й лиш кидають зрідка відблиски світла на пригнічені душі людей. Вони не говорять до мене , хай як наполегливо ти їх не просила. Та знаєш мені не сумно, небесні володарі дарують спокій моєму серцю , закривають темінню…
-
2,5 K • Ongoing
-
-
Рон почув, як його діти пробралися до кінати, набагато раніше, ніж вони цього хотіли би. Як би малюки не намагалися, підкрастися непомітно у них не виходило, адже їм було лише вісім і п’ять років. Але це було частиною гри, тож Рон продовжував прикидатися, що не чує їх. Коли Роуз і…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
Ранок в Монштадті видався як завжди спокійним і монотонним. Новий день, а картина перед очима все та ж: Марджорі активно кликала в свій магазинчик, Катерина на своєму робочому місці в Гільдії шукачів пригод, Тімей з чимось експериментував за алхімічним станком (він хоча б колись…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Починаю переклад на українську своєї роботи, яку викладала на російський фікбук. Ця історія про кохання, ненависть та різні міфологічні події, які відбувались у Сутінках та Первородніх, з вплетінням у ці каноні події нового персонажу. Частина 1. Кров. Вона всюди. Але як таке…
-
874 • Ongoing
-
-
Щоб уникнути конфліктів між державами та об'єднанням перед загальною загрозою перед королівством Куромаку та Данте, двом мало не найлютішим і підступним картам однієї масті, довелося об'єднатися. Але як це об'єднання сказиться на самих цих правителях? Одна масть — король і…
-
853 • Ongoing
-
-
Минула незліченна кількість зим та весен. Особисті учні Шень-чжандзяо гори Сюаньду з роками виросли, і незабаром один із них за своїм бажанням вирушив пізнавати навколишній світ. Якщо десять років тому він все ще навідувався до свого шицзуня на свята, приносячи з собою…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
— не стримуйся, а-цяо, — янь вуши низько каже, коли покриває вологими дотиками губ його довгу шию. шень цяо не стримується, він не хоче. сильні руки так звично стискають його талію, змушують розслабитися й тонути в комфорті разом із п’янким відчуттям аромату давлячого на…
-
712 • Ongoing
-
-
У світі, де всі хотіли б залишитися назавжди, зима щедро посипала пагорби снігом. Рук торкався вечірній вітер – достатньо сильний, щоб підхопити, коли майже впадеш, і донести до галявини, снігової наче пломбір. Ще вранці вона була рівна, ні крапочки, а надвечір хтось залишив…
-
582 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 244 1 245 1 246 … 1 349 Next
