Розділи
-
У твоїх очах я бачу барви, що зображає всесвіт цей: зеркальна ніч, чарівні трави, зірки в зображенні людей. ⠀ І навіть, якщо добре придивитись: до стегон, рук тих золотих. Захоче серденько моє лишитись, де вже давно дівочий спів той стих. ⠀ Я знаю, це почуття не повернути, і…-
287 • Ongoing
-
-
Полум'я в моєму сонці - все горить, та не згаса. Чи то сум, чи то тривога? А воно все дужче гра! ⠀ Грає кольором квітучим, язики цвітні пуска. Не пропусте вільні тучі, і не згасить та ріка. ⠀ Та ріка, в якій молила - на спасіння. Поможіть! І кричала як дитина: "Петлю…
-
287 • Ongoing
-
-
Він лежав нерухомо, мовчки. Ще ледь-ледь здигалися його м'язи, іноді напружуватися від болю жилки. За його чорні вчинки він помирає повільно, мучаючись, скиглячи, поки ще є сили на це. Навіть найдобріша дитина та наймилосердніша звірина не виправдала б цю бридоту, мерзенного…
-
123 • Ongoing
-
-
Третій день відпочинку почався так само добре, як і два попередніх. Сьогодні Лілі вирішила не вставати рано, тому лишилась валятися у ліжку. Бакі не стримав свою обіцянку, і не розбудив її у 4 години, що, безсумнівно, стало приводом для радощів. - Їдьмо на бал-карнавал, - раптом…
-
20,6 K • Ongoing
-
-
Ще дитиною Лілі завжди думала, що Сонце спить вночі, а ближче до ранку починає чистити свої промінчики, щоб вони сяяли якомога яскравіше, і виходить «на роботу», замінюючи свого доброго знайомого – Місяця. Насправді, було навіть трохи сумно, що у зіркових друзів не було часу для…
-
20,6 K • Ongoing
-
-
З того часу король встиг прив'язатись до запитливого валета, як і перший до третього. Вони жили разом, працювали в саду та городі, допомагали іншим і просто проводили час. ".. як і зараз" - Данте закінчив свої роздуми і озирнувся. Габріель спокійно йшов поруч, думаючи про своє,…
-
9,8 K • Ongoing
-
-
Тріска стояв, вдивляючись у далечінь, зі своїм Старшим Братчиком - так часто величавіли інші прикордонники його товариша. Плечі приємно відтягувала вже звична амуніція. Обоє набрали до рота води. Вслухались. Чатували. Напружене мовчання заповнював шепіт хвиль, що обіймали…
-
Тиша, що панує у вітальні та віддається у вухах важким дзвоном, порушує тихий шелест газетних аркушів, які перегортають через рівні проміжки часу. Реймонду потрібно не більше десяти хвилин, щоб зосередитися на статті, яка викликає у нього непідробний інтерес. Він квапливо косить…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
Крок, два, три, і Скорпіус Малфой уже стоїть біля Герміони і щось говорить. Стоп, щось говорить?! Герміона тупо закліпала очима аби відігнати морок, проте молодий чоловік уже перестав говорити і тепер мовчки дивився на неї, очевидно, очікуючи відповіді. - Що? - зібравшись з силами…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
товче у ступі я́ська зорі. мука виходить груба, сіра. у яськи очі — й ті прозорі. вони в сльозах — бояться звіра, що зветься голод. темний, хижий. він рветься в хату, студить сіні. і по воді срібля́ться брижі, і по землі чорніють тіні. всихає шкіра, ниють кості. нездалий хліб —…
-
132 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 243 1 244 1 245 … 1 325 Next
