Розділи
-
Від автора: чекаю на критику та помітки *** Усі ми прекрасно знаємо приказку про те, що від долі ти не втечеш. Доля – підступна штука. Здавалося б, що ж вона ще може зробити у житті Герміони Ґрейнджер? Чарівні сили, вступ до Гоґвортсу, перші пригоди, Магічна війна. Якщо…-
2,2 K • Ongoing
-
-
Почніть писати... Примітки від автора: от і завершення. Чекаю на ваші коментарі та на критику. Вкажіть на всі недоліки роботи, допоможіть ставати у цьому кращою. П.с. шукаю бету, відгукнись) Завтра вже наступило, але Герміоні так і не хотілося зі всім розбиратись. Останнім часом…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Мені подобається цей запах крові в носі. Хосок був завжди. І, на відміну від усього живого, він розумів. Він розумів будь-яке почуття, що відчував Намджун. Не засуджував, але й не підтримував, він був завжди поруч. У будь-якому випадку. Він сидів на кришці унітаза, коли Намджун…
-
10,0 K • Ongoing
-
-
Звичну всім істотам тишу лісу раптово розрізав різкий грайливий сміх. Він заливав всю округу в радіусі десяти метрів. Звук стоп, що б'ються об землю, і обурені чоловічі вигуки доповнювали цей надокучливий галас. Голоси наближалися до сонної, ранкової, вкритої сонячним сяйвом…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Цей фанфік є перекладом. Авторка: justgotowisharder Оригінал: https://archiveofourown.org/works/4305189/chapters/9757917 Чорний. Чорний це єдине, що Гаррі чує. Це більше не голос його тата, це чорний, темні кулі пронизають його чисту душу, завдаючи найбільшого болю. - Будь ласка, тату, не…
-
13,2 K • Ongoing
-
-
Історія життя героїні цієї оповіді починається 9 грудня 1999-го року. Зараз вона мій одноліток, вчиться малювати картини, загалом опановує творчі професії. Її життя після зустрічі з великим коханням докорінно змінилося. Однак він трагічно помер. Тому вона тепер прагне жити у його…
-
4,5 K • Ongoing
-
-
Шукає натхнення десь у дірі, Давно потушений вогник. Тепла вже нема і світло теж зникло, Лишилася лиш душа, І та неприкаяна світом бродить, у пошуках тепла. Кожен прохожий вважає потрібним спитати "що сталося?" в нього, А вогник мовчить, бо й сам не знає чого він загас так…
-
132 • Ongoing
-
-
Сонце поступово опускалося за лінію обрію, з кожною хвилиною втрачаючи свою владу над містом і слабшаючи від нестачі захоплених поглядів, звернених до себе. На яскраво-зелене листя дерев повільно спадала тінь, що поглинала світлі кольори, відбирала насиченість, зголодніла за…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
Прохолодна гладенька стіна торкається оголеної шкіри спини. Сидячки обіймаючи коліна можна зберегти трохи більше тепла, це набагато ефективніше за позу ембріона. Усе тут із ламінованого листкового скла, температура підтримується на такому рівні, щоб на матеріалі не лишалося…
-
1,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 118 1 119 1 120 … 1 352 Next
