Розділи
-
хук зі всієї сили припадає прямо в щелепу, змушуючи похитнутися та відступити на крок назад. у вухах починає шуміти, а основний звук ніби приглушується. ще крок назад в спробах повернути собі ясність зору, адже в очах все пливе. проте тих лічених секунд недостатньо, щоб перевести…-
3,8 K • Ongoing
-
-
Розділ 1: Ця любов вона буває? (Авторка вірша "горіння почуттів", зайдіть на її канал вона пише неймовірні вірші) (Це мій перший фанфік) Мабуть, кожен колись стикався з невзаємними почуттями? І не важливо чи — кохання, закоханість чи просто симпатія...Це не важливо. Важливо те, що ти…
-
483 • Ongoing
-
-
Пік Півкроку, як припускає назва, мав лише кілька квадратних дюймів простору для одного таким чином, що лише півкроку вперед приведе вас до краю скелі висотою в тисячі метрів. Над ним височіли дивні скелі, росли дикі дерева, в той час як нижче простяглися хмари та безмежні тумани,…
-
5,6 K • Ongoing
-
-
Це була середина жовтня. На вулицях помаранчеві та коричневі кольори змішувалися з сірими. Періодичні зливи накривали собою Сеул, змушуючи людей постійно мати при собі парасольки. Запах дощу та зів‘ялого листя заповнив собою місто, а густі хмари не давали ніякого натяку хоча б…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Розділ 23 - Цьому Вельмишановному несила спинити його Наймолодшого сина Ченів пройняло нестямне тремтіння. Ноги юнака підігнулися, коли він звернувсь поглядом до батька. Очі крамаря Ченя забігали як у зацькованого звіра. За мить чоловік зібравсь з духом і твердо…
-
58,4 K • Ongoing
-
-
Робота для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021 Ключ: Какао і шкарпетки Особливо прохолодного ранку, Ньютон знову запізнювався. Це було звичним явищем. – Гей, Германне, я вже на місці! – Ґейзлер залетів у лабораторію з підносом та пакунками. Він світився від щастя по…
-
560 • Ongoing
-
-
Для кохання не існує вчора, кохання не думає про завтра. Воно жадібно тягнеться до нинішнього дня, але цей день потрібен йому весь: необмежений, незатьмарений. Наступного ранку я прокидаюся від набридливого трезвону. Ледве знаходжу телефон в кишені джинсів. Якому ідіоту не…
-
68,9 K • Ongoing
-
-
В темних залах «Блек роуз» тихо, занадто тихо. Не чути звичного дзвону келихів, не відчувається легкого аромату вина, дорогих страв. Тіні напівпрозорим шовком вкривали підлогу й стіни. Тільки швидкі кроки одного з нещодавно найнятих офіціантів порушували тишу в цьому, сьогодні,…
-
7,4 K • Ongoing
-
-
Ах, чудовий вечір зимних зірок! Їхній холод пронизував з верху до кінця вух, але не Кевіна. Зараз він працював в крамниці "Клуб солодощів". Вона переливалася яскравими палітрами рожевого та білого, іноді роблячи нібито акцент на тінях. Він був не великий, але на диво вміщав в…
-
1,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 107 108 109 … 1 325 Next
