Розділи
-
Варто визнати, що це побачення було найгіршим з усіх, на які ходив Джисон. Не сказати, що тих побачень загалом було дуже багато, але останнім часом Хан дійсно намагався зробити хоч щось, аби його особисте життя принаймні почало існувати. Коли Фелікс запропонував побачення…-
1,8 K • Ongoing
-
-
Волейбольний м'яч з характерним звуком прилітає в обличчя Каї. Звичайний урок фізкультури, кому ж не прилитає в лице? Кая не гучно вскрикує та хапається за своє обличчя, а стурбований Ділюк летить до нього з вибаченнями. — Вибач, боже мій, я не хотів! — Все нормально, — трохи…
-
436 • Ongoing
-
-
Ось вже уся їжа спакована, а жінки самі пішли перевдягнутися, відправили П'єтту теж і ще, щоб вона нагадали своїм кузенам також вдягнути щось чисте. Ще хвилин 15 і всі були зібрані унизу і відправилися до своїх друзів, за сумісництвом і сусідів. Прийшли вони як раз, коли молода…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
– Мамо, я вдома! – був чутний шум на кухні, тож П'єтта зазирнула туди. Її мама разом із тіткою поралися навколо декількох кастрюлей і пателень. Батько П'єтти і його брат, жінкою його була її тітка, що зараз допомагає на кухні. Вони живуть двома сім'ями в одному домі. – Привіт,…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
П'єтта прямувала додому. Їх містечко було одним з найменших, розміщених у цій скелі, проте воно мало чи не найбільше сходів, ніж будь-де. Будинок П'єтти знаходився на найнижчому поверсі-платформі їхнього міста. Дівчина вже майже здолала увесь свій шлях і спустившись з останньої…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
"Сотні років тому було життя, про яке ми зараз можемо лише здогадуватися. Тоді Землю населяли велетні. Вони були таких розмірів, що ми б землі побачили їх наполовину, а то й менше. У той час океан то виходив на сушу, затоплюючи майже все, то висихав до маленької калюжі. Гігантські…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
Мадам Помфрі жахнулася від його худющого побитого тіла, коли він нарешті дістався до неї. ̶ Що ця жінка з тобою зробила?! – зі злістю скрикнула вона. ̶ О, ні! Я це сам зробив, ̶ сухо вказавши на свої оголені груди. Медсестра цокнула, знімаючи черговий бинт. ̶ Так, але вона і…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Пітьма. Я лежу на сирій землі, мої руки ще досі тримають меч, а біля мене — нікого. Порожнеча здавлює та цькує, здогадуюся, що загубив дещо важливе. Але як же болить. А що саме? Ноги, руки чи може голова? Таке відчуття, ніби болить щось всередині, щось значне та недосяжне. — Паймон, —…
-
268 • Ongoing
-
-
Кудлата чорна хмаринка схожа на бешкетну дворняжку, і саме вона навесні веде сліпий дощ туди, куди треба. Він тримається за повідець і слухняно крокує за нею, так, нехай він не бачить ані кольорів, ані відтінків, але! За запахом може визначити, в яку країну, в яке місто та навіть на…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Усі імена є випадковими, і якщо ви зрозуміли, ви зрозуміли ;Р Кай не відчував ні землі під ногами, ні серця в грудях, ні себе самого. Все заполонило лише одне – надія, яка палала сильніше ненажерливого вогню. Як опинився в покоях володаря не пам’ятав. Не пам’ятав навіть, як…
-
1,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 058 1 059 1 060 … 1 335 Next
