Розділи
-
- Моя юна леді, прошу Вас, не відволікайтеся! Мені складно пояснювати такі складні речі. У Вашому віці Ви не можете усвідомити всю важливість наданого мною навчання, але я відчуваю що Вам ще не раз знадобляться ці знання. Влада - це передусім знання, система та розуміння своєї…-
4,2 K • Ongoing
-
-
Того дня було жарко. Спекотніше, ніж зазвичай, навіть для літа. Задушливо – повітря ніби застоялося. Навіть вікна потіли. Я закотив рукави і ослабив краватку. Але не зняв капелюха. Капелюх залишився – подобався він мені. Сонце сідало за обрій, та мене це не радувало, як і більшість…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
– Гаррі, прокинься, сова прилетіла! – Жапвати їй, – Гаррі спав обличчям в подушку, через що відповідь звучала нерозбірливо. – По-перше, я годую Джеймса. По-друге, вона не захотіла віддавати мені листа. Видно, їй наказали передати тобі особисто в руки. – Якщо особисто в руки, то…
-
30,1 K • Ongoing
-
-
—Знаєш, Шумай, мабуть, не дивлячись на те, що я завжди вважав себе неймовірно здогадливою людиною, я наврядчи зрозумію твого бажання стояти зараз під дверями моєї квартири заради якоїсь безглуздої розмови.Але я рад тебе бачити, ти все ще такийж емо яким і був під час гри. Шуїчі…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
- Ти знаєш, що ангели існують? - Знаю. - Ти знаєш, що демони також? - Знаю. Вони як підступні тварі ховаються у предметах, людях, тваринах... Ненаситні. - Вони неймовірні. Очі сяють лимонно - жовтим у темряві, вуста торкається нахабний вищир. Це кінець. Кінець для бідного…
-
737 • Ongoing
-
-
Серпень обпікав школярів закінченням канікул, змушував ловити останні дні літа з усіх сил. Джин, Барбара та Ліза розʼїхались по домівках вслід за Сяо. Венті, Розу та Ділюка залишили відповідальними за квіти Лізи. За відсутності Барбари Розарія дозволяла собі куди більший…-
82,3 K • Completed
-
-
Темрява. Біль. Всередині неспокій. Чому йому неспокійно? Щось не так. Він щойно снідав, просив передати тост. Він слухав, як Сем розповідає про своє рішення зробити пропозицію Ейлін, і кидав веселі погляди на Каса. Він щойно сидів за столом зі своєю сім‘єю. Зараз перед ним…
-
451 • Ongoing
-
-
"Кійошікен шінкаґеучі" для Міко була одною з тих речей, про які наче й не пам'ятаєш, але, як згадуєш, у голові проноситься усе. Лиш побачивши її обкладинку, вона почала згадувати, що було століття тому. Тоді вона була юною кіцуне, вільною робити, що їй заманеться, а потім, замість…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
Двадцять перше століття. Великобританія, Лондон. Осінь, вересень. На вулиці був туман. Це явище звичайна річ в Лондоні. Багато листків вже опадало з дерев. Хлопчина, років дев'ятнадцяти, з світлим волоссям та сірими очима, йшов вулицею туманного Лондону. Він йшов у…
-
18,5 K • Ongoing
-
-
Чорні хмари безжально хлинули над долиною. Вони ледь не зачіпали хатину на схилі. Яскрава зелена трава колихалась на вітру. На мить вітер посилився і з рук дівчини зірвалась квітка. Він кружляв її немов парубок свою дівчину в танці перш ніж біло-жовтий рум'янок не врізався прямо в…
-
342 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 035 1 036 1 037 … 1 352 Next
