Розділи
-
Чи були ви колись за небосхилом? Чи бачили колись колиску вічного? Чи чули як звучить край світу? Край неба, край всього живого, Де спочивають місяць й сонце. За небосхилом кінчиться життя. Настане незворотнє вічне. Чи там колись була моя душа? Чи там колись…-
199 • Ongoing
-
-
Ворог не думав, Що зможе зібрать Й так підняти наш дух, Що змогли б воювать. Нехай нам стріляють Ворожі гармати, Не пустим чужинців До нашої хати! За волю, за долю, За правду сталеву, Ми всі станем стінами — Лиш закрийте нам небо! Ми сильний народ, Нас і кулі бояться! Ми їх…
-
70 • Ongoing
-
-
товче у ступі я́ська зорі. мука виходить груба, сіра. у яськи очі — й ті прозорі. вони в сльозах — бояться звіра, що зветься голод. темний, хижий. він рветься в хату, студить сіні. і по воді срібля́ться брижі, і по землі чорніють тіні. всихає шкіра, ниють кості. нездалий хліб —…
-
132 • Ongoing
-
-
Полум'я в моєму сонці - все горить, та не згаса. Чи то сум, чи то тривога? А воно все дужче гра! ⠀ Грає кольором квітучим, язики цвітні пуска. Не пропусте вільні тучі, і не згасить та ріка. ⠀ Та ріка, в якій молила - на спасіння. Поможіть! І кричала як дитина: "Петлю…
-
287 • Ongoing
-
-
У твоїх очах я бачу барви, що зображає всесвіт цей: зеркальна ніч, чарівні трави, зірки в зображенні людей. ⠀ І навіть, якщо добре придивитись: до стегон, рук тих золотих. Захоче серденько моє лишитись, де вже давно дівочий спів той стих. ⠀ Я знаю, це почуття не повернути, і…
-
287 • Ongoing
-
-
... Зацокотіла дощиком весна, Загурхотіла хмарами у небі, Плеснула у долоні — і нема Зимових холодів, бо вже не треба. Не треба крижаного шкла в очах, І в серці хуртовини не потрібно, Вже час розтанути і плинути в човнах, На хвилях почуттів різноманітних. Тримати у долонях…
-
129 • Ongoing
-
-
Розповім я вам віршик на табуретці. Про нашу Вкраїну, Землю наших предків. Поки путін* в бункері відпочиває та сьомий сон в макітрі уявляє, Українська людина життя втрачає. Дитина бачить як мати вмирає, А руська дівка через Інстаграм ридає. "–О Боже, как жить? Не пускают…
-
212 • Ongoing
-
-
Світанок розквіт канонадою в пеклі господнім; Він пахнув недовго: оно зяє вибоїна. Оно видихається сіль у Азові злім і безводнім, Видихається, та небо усе не гоїться. Азов же не лікар (воїн): ну, як міг знезаразив. Принаймні не втрапить жодна тепер інфекція. Особливо…
-
414 • Ongoing
-
-
Не можна почуття просто запхати у стрічку. Їх треба вдягати в слова. Я б так хотіла запхати їх в стрічку! Будь куди, лиш би з себе забрать.. Запхати в велику коробку, Заклеїти скотчем, відправити в даль. Відправити поштою, втопити у морі, спалити в вогнях. Я б хотіла…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Чому у всіх все так чудово? А я народжена в сльозах. Душею млію поступово, а серце гасне на ножах... ⠀ Моя зоря - давно згоріла. Втопилась в надіях й сподівань. Десь там, всередині ще тліла: в дитячій мрії - побачити ту рань. ⠀ А ранок все ніяк не сходив, вона вже й дотліла геть. В…
-
287 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 017 1 018 1 019 … 1 349 Next
