by _нічна _письменниця_ —Хотіла б я смерть полишити Та з чого вічність зіткати Життями не вийде – занадто їх мало А смерті якраз забагато Хотіла б я вічність зіткати Боюся у мене не вийде Бо люди полишили вже і вмирати ТАк, жити їм закортіло Хотіла б життя полишити Негоже з них…
by Катеринка Картоплинка —Ці віршики ми з братом вигадали для того, щоб кататися на самокаті та одночасно відштовхуватися від землі. Розділові знаки не обов'язкові, бо текст можна просто кричати 1 Ран Вася ран Те що треба людям Ран Вася ран Що ми не забудем Ран Вася ран Те що вчили в…
by Кася —Зверху – небо, Знизу – сонце, А між ними діброва. У долонях маю речі: Слово та свобода. Справа – день, А зліва – ніч, Проміж ними гори. У ногах не маю правди, Маю тільки волю. Капа кров на чорні брови, По діагоналі, У діапазоні – тиша, Тут ні "форте", ні "піано". Серця стук не…
by Кася —У жилах наших різна кров, І різний погляд наш, Інакші теми для розмов, Тут правди більш тираж. Не браття ми з тобою, любий Ти не верзи дурниць, Брати не спалюють споруди, Та не громлять столиць. Тобі тут жалісно та "стыдно", І пишеш ти про це, Сидячи у домівці теплій, Не чуючи…
by Maar Chantal —Сонце у блакиті за обрій припадає, Барвами червоними захмар'я накриває, І пташина пісня, що щойно лиш лунала, Серед звуків вибухів миттю заблукала. Гасне світло у домівках, чекають на негоду, І біжать у сховок всі, чуючи, як знову Десь лунають вибухи, і обстріли, удари, І…
by Maar Chantal —Небо палає, земля — брудний попіл, Десь лиш над нами летить вільний сокіл, Щось споглядає, вдивляється в трупи, Які окупанти збирають у купи, Й кидають в глибоку ту братську могилу... Чи дійсно це все для сраного миру? Може, для "русскава міра" це й файно — Вбивати людей, палити…
by Maar Chantal —Війна все триває, сирени лунають, А десь ті сирени заглушує грім, Проте у тім світі, де про нас — мабуть — знають, Й досі є ті, хто не вірить у Крим; Про те, як убили дітей, катували й вбивали, Й з жінок українських робили рабів, І як без причини ходили й кричали, Що визволяють…
by Елі —Ми опинилися серед нечуваного дійства: Де духом править людяність та віра. Де страшно так, що хочеться кричати, Але ти йдеш вперед, не здатний тут змовчати. Наразі важко нам, і сили десь пропали... І хочеться одразу все різко припинить. Але задумайтесь про те, як ми…
by Кася —Цілунків полум'я не розірве снаряд, Обіймів жар ніщо не спинить, Не відведу очей, якщо почую град, Сирена слів не перекриє. Ми ще побачимось, послухай, Слізьми ти ради тут не даш, Весна згадає мирний грудень, Та пролуна святковий марш. У нас на двох ще все життя, Нам рано про…
by Зореслава —Розвівається калина. Черемха ще Навіть і не думає рости. Земелька собі живе, Покрита снігом тоненьким. І аж тут раптом червоная калинонька зірвалася, Загорнулася у чорненькую землю. Наступило двадцять четверте лютого. Ах, двадцять четверте лютого, як же ти наше,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.