Розділи
-
POV Шей Патрік Кормак Зрада...Гидке слово, бридке. Неприємно про нього навіть думати, не те що говорити. Особливо стосовно близьких тобі людей. Не пам'ятаю точно, коли я почав замислюватися про неправильність того, що відбувається. Сумніви мучили мене довго. Занадто довго, як…-
2,8 K • Ongoing
-
-
- Ти сумував за мною? - промовив Алківіад. - Тільки чесно. - Думаю ти знаєш відповідь... - Алексіос підійшов впритул до свого коханця і впився в губи Алківіада. - Безумовно я правий! - вхопивши ковток повітря, промовив Алківіад. - Тссс! - я тут хочу зосередитися. А ти мішаєш. Алексіос…
-
321 • Ongoing
-
-
Світ звузився до одного простого дійства – втечі. Важке дихання та серцебиття, яке гуділо у вухах розпеченою кров’ю, заважали слухати кроки позаду, але достатньо було знати, що там хтось є. І цей хтось був майже знайомим, у минулому приятелем, навіть братом, а тепер залишилася лиш…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
В очі Мінґі засвітило сонце. А ні, то просто Юнхо нахилився до нього, уважно роздивляючись чоловіка, котрий вже почав прокидатися. – Доброго ранку, – промовив Юнхо, цілуючи уста Мінґі. – Доброго ранку, сонячний, – м'яко прохрипів Сон, розтягнувши губи в привітливій усмішці, а…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Він сам себе загнав у куток. Лис біг через увесь ліс, відривався на пристойну відстань, але все одно попався наче наївна дитина. Його заманили в це місце, і тепер це очевидно. Ці "наздоганялки" або "кішки-мишки" відволікли його, що він і не помітив, як його загнали в долину Аврори.…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Більшість людей каже про любов до дощу, але чомусь, коли настає той самий час зустріти свою любов, то вони тікають. От і зараз, пустина вулиця, жодної душі. Всі розбіглися по своїм домівкам, перечекати або змити з себе все до останньої прохолодної краплі. Сьогодні дощ не такий…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Він стоїть посеред кафе і не знає, що йому далі робити. В голові немає інформації про те, як він туди потрапив чи хоче б для чого. Нічого навколо не виглядає знайомим. Його життя не містило багато походів у кафе, але це точно знаходиться не в його рідному місці. Легше не стало. Якщо…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
— Подивись! Там песик! — радісний дитячий голос пролунав доволі близько. Хлопчик вказував пальцем на маленького цуцика, який бродив по вулиці. Схоже, що його залишили виживати на вулицях великого міста. Або ж просто загубився. — Він такий милий! Проте замурзаний і схоже, що…
-
2,5 K • Ongoing
-
-
Нарешті мрія втілилась у життя. Він вступив до того університету, до якого хотів. Посвята в студенти. Важливий момент, коли колишні абітурієнти дізнаються хто буде їх куратором і які будуть предмети. І найголовніше – знайомляться зі своїми одногрупниками. Чонхо мав гарний…
-
2,5 K • Ongoing
-
-
Рідкі краплі дощу сором'язливо стукотіли по мертвих бетонних дахах. Вітерець змушував голі гілки дерев легко пританцьовувати, але це лише підступний план природи, бо як тільки ступиш крок на вулицю, під одежу одразу забереться холодний вологий дух осені. Зараз на вулиці майже…
-
5,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 007 1 008 1 009 … 1 352 Next
