Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,802
Слова
22.9 M
Коментарі
9,315
Читання
79 d, 14 h
-
Юджі стояв над тілом сестри, його руки були залиті кров’ю. Він не вірив у те, що сталося. Його власне тіло зрадило його, стало знаряддям жахливого вбивства.- 1.2 K • Apr 29, '25
-
- Одержимий хлопець нарешті зустрічається з його «музою», ховаючи свої справжні наміри. Через його обсесію, він геть не помічає власних протиріч, не бачить проблематики в своїй поведінці, ідеалізує дівчину, яку вперше бачить.
-
-
Після вибуху творіння Джеральда Роботніка Шедоу не знайшов бажаного забуття. Потрапивши до дому Лінетт, він відчуває лише розчарування від того, що вижив. Але Лінетт зі своєю ненав’язливою турботою та любов’ю стає його тихою опорою. Що станеться, якщо він усвідомить, що зцілення можливе навіть тоді, коли він сам його не шукає? Це не просто історія про кохання. Це історія про те, як зцілення може бути настільки тихим, що його непомітно аж до тієї миті, коли вже запізно його зупинити.- 748 • Apr 20, '25
-
-
— Окей, професоре, у мене немає часу, щоб вислухати лекцію про небезпеку гарячих напоїв у коридорах. — Юнак витягнув з кишені зім’ятий клаптик паперу, швидко щось накарлякав і всунув Нанамі в руку.- 471 • Mar 23, '25
-
- Зависли два духа-янгола над яйцем коричневим — один з луком в руках, інший без. Той, що з луком, мав білі-білі крила, що могли засліпити найяскравіше світло своєю білизною, а той, що без, був його спорідненою душею, рідною кров’ю — єдине, що розрізняло його від брата, були чорні як ніч крила. І ось натягнув Білий дух лук стрілою, забриніла тятива передзвоном дзвінким — і ось…
- ДИСКЛЕЙМЕР Фанфік є фентезі версією ношого всесвіту де існують титани з атаки титанів гарного читання (: В Америці появився невідомий вірус люди починають збільшуватись й в них пропадають полові органи як вірус розпоширюється не відомо Тим часом простий хлопець Джон не знаючи цієї новини їде до своїх родичів в Нью-Йорк аж раптом його машину бере 12,4 метровий титан він в не розумінні бере одну…
-
- Ти завжди була маленькою, наївною дівчинкою, яка дивилася на світ крізь свої рожеві окуляри. Це все була брехня, Тірнан… Все до єдиного… - Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин…
- Попередній 1 2 3 4 5 Далі
