Розділи
-
я зникаю. поступово. не поспішаючи. я розчиняюсь. в попіл. в пил. без різниці. мене немає. мене немає ні для кого й ні для чого. я розпадаюсь. і напевно вже…-
538 • Ongoing
-
-
Навколо стільки перехожих, невідомих та чужих. Між ними помітила твій погляд. В твоїх очах - відображення моїх. Відчуваю, як час іде невпинно. Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто. Проте твоє серце все ще щось говорить, а моє - перестало вже давно. Не…
-
538 • Ongoing
-
-
ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один. і часом виє десь вітер, та заспокоює твої думки. а море буде шумно нити, і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти, але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені? чи…
-
538 • Ongoing
-
-
заховаю думки я в записник. а потім сяду в найперший же потяг. десь там швидко догорає сірник, а дим від сигарет перейшов на одяг. пусті слова, забуті речі. порваний світер, келих вина. усе це було недоречним як і ті страшні слова. біль, тривожність та знову я…
-
538 • Ongoing
-
-
ми різні, але ми про одне й те ж саме. але, що ти намагаєшся відшукати в мені? і те слово, що було раніше мною сказане, назавжди залишиться нічим. але тепер я одна в цьому світі. мої спогади та кошмари стануть лише зірками. ти можеш ранити мене, поки я сиджу сама в…
-
538 • Ongoing
-
-
хто ти? холодний як лід? гарячий як вулкан? чи той, хто буде йти за мною вслід? чи той, хто буде вести, як стрілу, обман? хто ти? допоможеш у бою? нанесеш удар? чи буде твоя натура холодною та злою? чи будеш, як і всі? сидіти між невдах? хто ти? яке твоє серце? що воно…
-
538 • Ongoing
-
-
Благословляю, смерть, тебе! Нехай страждання все мине. О владарко підземних гір, Та скуй мене, туманом вкрий! Мені буття вже не в наснагу, До тебе не втаю я спрагу. Вже хочу поскоріш піти. Благаю, смерте, все змети! Мені не милі вже ті муки, Вина гризе, ламає…
-
132 • Ongoing
-
-
Ах що то за краса - фігура? То наче з Греції скульптура! Вощаним блиском виграє, До себе зір твій прикує. Гладка поверхня блідих рук У танці з грифом творить звук. Не тільки тон у неї зброя, Вона мандрує в світі слова. Воно родилося в глибинах, У таємничих…
-
76 • Ongoing
-
-
Сашкові в свої 19 років жилось нудно, він не бачив свого майбутнього, а також не задумувався над минулим. Кожен наступний день це копія попереднього, той самий шлях до університету, той самий асфальт. Навіть кожну ямку він знав, особливу увагу приділяв великим, під час…
-
662 • Ongoing
-
-
На уроці Мінхо як завжди ловив байдики, шкода але йому було не до навчання постійні сварки вдома, постійний стрес від злого батька, постійна байдужість від найдорожчої людини найріднішої та великі синці і постійна безсонниця щоб хоча б трішки відчути смак волі та безтурботного…
-
635 • Ongoing
-
- Previous 1 … 897 898 899 … 1 348 Next
