Розділи
-
Його руки досі були білими. Білими, наче перший сніг. Але хто ж замотує сніг у бинти? Під ними все сяяло червоним. Багряним. Чіткі, стрімкі лінії. Він відгорнув волосся з його чола і обережно, ніби боявся зламати, торкнувся губами. -Ти- вічність,- все, що він і промовив. -Ти більше за…-
10,3 K • Ongoing
-
-
Я знав це, коли побачив жадібний блиск очей. Погляд чи то хижака, чи то навпаки наляканої жертви. Та мій погляд був інший. Бо я знав. Коли зустрічаєш смерть, навіть знаючи її обличчя, не знаєш як до неї підступитись. Не знаєш тремтіти перед нею, чи все таки подякувати. Чи може просто…-
2,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 887 888 889 … 1 337 Next
