Розділи
-
— Давай вниз, — дівчина легенько плескає друга по плечу. Мія, у відповідь на прохання, повільно присідає та подає руку, щоб пасажирка безпечно спустилася. — Добре що одягла штани. — Шипить Шико ледве спускаючись та підходить до подруги, обнімаючи її на прощання. — Точно не хочеш…-
14,0 K • Ongoing
-
-
Жаристі іскри на руках Опис: Піратське!ау Присвята: Ольвії Примітка: З самого початку це було постом в моєму пабліку в вк, потім перенеслаце на фікбук, але нахуй все мацкальске, отже я переклала і тепер він буде тільки тут. написано на ау!челлендж Магії…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Пітер: Вибач, але ти мені не потрібен, як тоді, зараз і в майбутньому... синку Голд зник у скриньку, а Пітер усміхнувся і повернувся до Генрі. Генрі: Що мені робити? Пітер: Нічого особливого... Генрі, ти готовий? Пітер: Ти маєш дістати серце і віддати його мені Генрі: Але я не…
-
6,3 K • Ongoing
-
-
Докча не може сказати точно, коли це все почалося, чомусь така подія стерлася з його пам’яті, розмилася на фоні інших. На відміну від сюжету «Шляхів Виживання», незначущі речі, - які стосувалися його самого, тому й були неважливими, - затримувалися бодай на тиждень. - Кім Докча, -…
-
802 • Ongoing
-
-
Ми зустрінемось колись, Ще на хвильку тут лишись. Руки дотик навесні Був неначе уві сні. Ти складав мені пісні, Минали швидко наші дні. Брала до рук я пензлі - "Кохання" в новій стезі. Писали мрії на папері, Ніби відкриті перед нами двері, Уявно побували в Ризі, Але думками десь…
-
86 • Ongoing
-
-
Добре пам'ятаю тей день, та головну частину значно краще. Він запросив мене до себе. Ми сиділи за диваном і я захопився діалогом. Були неблизько, десь на відстані двох метрів. Говорили довго, навіть занадто. Після того, як темп розмови поступово спадав, заповнюючись все частішими…
-
238 • Ongoing
-
-
Жага *** Дівчина на руках у Каллена здавалася такою легкою, мов пушинка. Вона була непритомна, обличчя виглядало розслабленим, незважаючи на те, що зайва блідість надавала Солоні хворобливого вигляду. Хлопець ніс її так дбайливо, як тільки міг. Він дуже боявся випадково нашкодити…
-
63,3 K • Ongoing
-
-
Ліс тільки на перший погляд привітний. Особливо вранці, коли перші золотисті промені пробиваються крізь густі крони дерев. Птахи в цей час затівають веселе щебетання. Вітер ніжно торкається шкіри, вітаючись. Жодної живої душі. Ніяких сварок, доган, настанов – тільки спокій та…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Колись давно Жовтень жив у будинку з великим горищем. Як називалась вулиця він не пам’ятає, тому що її назви торкнулась декоммунізація, і тому стару назву було стерто із пам’яті всіх людей. Звісно це жарт, звісно, Жовтень просто забув, як там називалась та вулиця, але що правда…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
— Тсс, — Леві шипить проти волі, сіпає рукою та дивиться спохмура на Ервіна та вологий клаптик бинтів у нього в руці. — Терпи, — Ервін навіть не підіймає очі на нього, продовжуючи обробляти рану на чужій долоні — поріз короткий, але досить глибокий видніється від великого до…
-
377 • Ongoing
-
- Previous 1 … 849 850 851 … 1 339 Next
