Розділи
-
Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем “Поки ти тут". Поки ти був тут я посміхалась. Не бачила ніде я більше щастя, ніж в твоїх безмежних щирих очах. Ти ж бо сміявся з мене. А я десь всередині ридала. Ти літав вільним в небі птахом, ти був вогнем та водою, землею…-
243 • Ongoing
-
-
Ранок, важкий та неприємний. Сонце сліпило очі, а весняна прохолода, викликала мандраж по тілу. Все ж людьське тіло ні нащо не годилось. Воно було надто слабким та вразливим, фактично до всього, і тепер, маючи мізерну духовну енергію, неначе в тих, хто тільки ступив на шлях…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Час минає швидко, а коли ти безсмертний, він летить ще швидше. Але ось пам'ять, на жаль її не стерти, і там, де дуже хотілося б навіть не дивлячись на твої сили… Але вона дає можливість відчувати, що ти все ще живий. Але відчувати лише один біль, зовсім нестерпно... Особливо коли…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Відкрити очі було дуже страшно, та навіть фізично складно. Вони неначе налились свинцем, тому Ці Жун намагався зрозуміти де він. Руки більше не були підвішеними до стелі, та й у кімнаті не було старості і того в'ївшогося запаху крові. Навпаки, пахло сандалом, а під собою…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Переклад роботи з AO3. Автор оригіналу: marahope Іда прокинулася від задухи. Тривога зсередини роз’їдала її грудну клітку, по шкірі стікав холодний піт, а сорочка незручно прилипла до тіла. Намагаючись прийти до тями після нічного кошмару, жінка прибрала волосся з обличчя. По…
-
993 • Ongoing
-
-
Щойно дівчата влаштувались під половицями настільки зручно, наскільки це було можливо, Шоста почала помічати, як тут холодно. Хоча Гніздо й опалювалось, до таких укриттів тепло не досягало. Та й зараз дівчинка не знаходилась у русі, що значно погіршувало ситуацію. Чорноволоса…
-
593 • Ongoing
-
-
Самий звичайний осінній ранок. Ельдар вийшов зі своєї квартири. Коли він закрив двері, хлопець дістав телефон щоб глянути котра година. Зараз було тільки половина восьмого (7:30) година. ~ Щось я рано вийшов. Богдана мабуть ще не має.~ Він не спіша спускався по сходам. Коли нарешті…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Анотація «Привіт... Драко», - вагаючись порушила тишу Герміона, ледь посміхаючись. «Герміоно», - тихо відповів Драко, майже пошепки. Вони стояли, не зводячи один з одного очей, намагаючись не згадувати ті часи, коли притискалися одне до одного і шепотіли ніжні обіцянки, або те,…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
З приходом весни до Гоґсміду повернувся звичний, буденний галас. Поскрипування дверей, шкільні плітки, скупчення роззяв - це все так притаманне цьому селищу. Гаррі, як завжди, подумки скаржився на Снейпа, і що той зовсім здурів, вимагаючи від учнів трактат на п'ять сторінок про…
-
525 • Ongoing
-
-
Бро^ ЩО РОБИШ? Я^ стараюся змиритися з думкою що мій брат безсовісна дупа Бро^ ТИ ЗВИНУВАЧУЄШ МЕНЕ В ЧОМУСЬ? Я^ відчепись від неї і перестань її залякувати, тоді знову станеш Бро Дупа^ ВІД НЕЇ? НЕ РОЗУМІЮ ПРО ЩО ТИ ГОВОРИШ! Дупа^ ТИ ЗАВІВ СОБІ ЛЮДСЬКОГО ДРУГА? Я РАДИЙ ЗА ТЕБЕ Я^ не…
-
18,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 849 850 851 … 1 348 Next
