Розділи
-
Усі прокинулись щоб зробити зарядку. Хлопців не будили щоб вони відпочили після вчорашнього але вони все одно встали щоб піти на зарядку з рештою. Коли решта помітили що спортсмени прокинулись то вони спитали чому ми взагалі прокинулись у сім ранку? Хлопці лише подивились одне…-
22,1 K • Completed
-
-
— гей ти що відстаєш чи що? — вигукнув Миролюб тяжко дихаючи від бігу. — тобі здається !не базікай коли біжиш! — відповів Артем тримаючи темп. — ах... ах... — задихався Микола який залишився далеко позаду. — чекайте...! ах... я більше... ах... не можу... Микола упав на землю від…
-
22,1 K • Completed
-
-
«Що робить людину людиною? Правильно ! Людина є людиною коли вона мріє. У кожного свої мрії, у когось це гроші, у когось вічне кохання, хтось мріє про вічну славу, а я... Мрію стати пожежником. Так звичайна мрія пам’ятаю хтось навіть питав мене чому саме пожежник? А відповідь...» —…
-
22,1 K • Completed
-
-
Розділ дев’ятнадцятий 19 січня 2005 року Порт-де-Брюм, північне узбережжя Франції Простір зімкнувся навколо них різко, майже беззвучно, і вже за мить усе стало інакшим. Засніжені пейзажі Північної Франції миттєво зникли, поступившись вузьким вуличкам і старій…-
120,4 K • Ongoing
-
-
Пройшло 2 тижні. Життя Майкла ходило по колу: школа, майстерня, дім, страх. Він уже і не мріяв про гулянки і про друзів. В школу ходив чисто, щоб просидіти уроки і все. Майкл мовчав про свого батька і про його погрози, тож він нічого не сказав своїм друзям, чому він почав їх ігнорувати.…-
16,8 K • Ongoing
-
-
~ Спогад 1 ~ 1 вересня 1996 року Гоґвортс-експрес — Герміоно, він один з них, — твердо мовив Гаррі. — Я в цьому переконаний. Стривожений голос Гаррі змусив Герміону відірвати очі від примірника. Зустрівшись із його рішучим поглядом, вона зрозуміла: так просто він…
-
120,4 K • Ongoing
-
-
~ Спогад 2 ~ Вересень 1996 року Гоґвортс — Отже, міс Ґрейнджер, — бурмотіла професорка Макґонеґел, уважно переглядаючи підсумкові оцінки СОВ, повільно проводячи пальцем униз пергаменту. — Десять «відмінно»… — вона зробила коротку паузу, — і одне-єдине «добре» з…
-
120,4 K • Ongoing
-
-
Розділ вісімнадцятий 19 січня 2005 року Околиці Нормандії, Північна Франція Герміона різко розплющила очі, хапаючи ротом повітря. Тіло тремтіло — і вона й сама не могла сказати, від чого більше: від холоду чи від спогадів, що ще не встигли розсипатися після сну.…
-
120,4 K • Ongoing
-
-
Розділ сімнадцятий — Чорт забирай, я так жерти хочу. — Думаєш, ти тут один такий особливий? Двоє вартових гомоніли, перегукуючись між собою. Обидва стояли біля дверей, спершись спинами на холодну стіну за ними. — То може відпочинемо? — ліниво протяг перший. — Поки…
-
120,4 K • Ongoing
-
-
— Прийшли! Бібі мотнула головою, не зрозумівши, хто саме з друзів сказав це. Бо тепер, замість вітру, що трохи заспокоївся, голоси заглушала вода, що сильними струменями лилася з обшарпаного, явно не нового по вигляду фонтанчику. По шкірі Бібі пройшлися мурашки від…-
29,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 6 7 8 … 21 Next
