Розділи
-
Війна. Саме про неї говорили усі люди в місті. Вони перешіптувалися про це в темних закутках або сидячи в тавернах за столиком. Розмови про війну були всюди. Люди боялися, але не були впевнені, що вона добереться до них. Не хотіли вірити, що її гострі пазурі дотягнуться до їхніх…-
1,4 K • Ongoing
-
-
— Ну і що це було? — Міша роздратований, сильно роздратований. А Костя мовчить та невинно кліпає очима, — Я питаю останні раз, що це було, котику.? — Міцна рука потихеньку стискається на шиї, продираючи червоні смуги, та так що під руками коханого в Кості в мить перехоплює подих.…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Дванадцятий день народження Ремуса випав на п’ятницю. Зазвичай по п’ятницях після уроків Джеймс змушував їх дивитися тренування Ґрифіндору з квідичу, і Ремус проводив тиху годину на трибунах, уткнувши ніс в книжку. Проте Сіріусу вдалося переконати Джеймса, що він може…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
- Оох яка спека, хм чому так жарко?, сонно протягнула Василина. Зробивши розминку на шию дівчина піднялася направившись до кондиціонера який літом працював майже цілодобово і Василина була впевнена що включала його вечором. В легкому шоці після хвилини витріщання на…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
За вікном стоїть світла ніч. Сніг, що покриває все навколо товстим шаром, підсвічує пролітаючі повз краєвиди. Поїзд приємно стукає, а всередині вагона смачно пахне пряниками. Різдвяні канікули пройшли чудово. Герміона сидить у рожевому в’язаному світері, який подарувала їй…
-
252 • Ongoing
-
-
Звісно ж, Теммі починає поводитись так, наче вони зі Стівом зустрічаються, саме в присутності Едді. Якби поряд була Робін, вона б вигадала щось розумне, але її не було і єдине до чого додумався Стів – це сказати «гей, Теммі, знайомся, це мій хлопець, Едді». Він сподівався, Едді не…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Сонячні промені лилися на її обличчя з велетенського отвору в стелі. Заплющивши очі, вона глибоко вдихала свіже повітря та насичувала ним кожну частинку свого тіла. Мініатюрні груди, на яких виднівся шеврон з групою крові та псевдо, важко підіймалися й опускалися в такт диханню.…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
1921 рік. Невелике скупчення сіл, назване Холодноярською республікою. І знову, за стільки літ, лунає дзвін Мотриного монастиря. Він, звичайно, дзвонив й раніше, на Великдень чи Різдво, але щоб на тривогу... Та такого навіть старожили не пам'ятають, а ті, хто пам'ятали, давно…
-
11,5 K • Ongoing
-
-
Існують спогади які дуже важко забути. Вони врізаються в пам'ять та не покидають думок. Деякі роблять нас щасливими та радісно посміхаючимися. Інші ж хочеться скоріш забути, уявити що їх не існувало та відкинути всю ту біль яку вони завдасть своєю дійсністю. Одне із…
-
423 • Ongoing
-
-
Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем "Залишся" — Може, вже підеш? Чоловік, який щойно зайшов до кафе, стояв прямо над останнім відвідувачем за барною стійкою і м’яко натякав, що хоче усамітнення для своєї персони. Він добряче навис над…
-
548 • Ongoing
-
- Previous 1 … 76 77 78 … 1 341 Next
