Розділи
-
Хоч ми і зустрілися не так давно, але мене не залішає відчуття, що ми знайомі з малечку. Наш комікс полюбляє все більше людей, ти пишеш лише краще. Ти залишаєшся таким ж сором'язливим, і, о чорт, наскільки привабливим я знаходжу це в тобі. Мені так приємно бачити тебе таким, яким ти є,…-
1,8 K • Ongoing
-
-
1921 рік. Невелике скупчення сіл, назване Холодноярською республікою. І знову, за стільки літ, лунає дзвін Мотриного монастиря. Він, звичайно, дзвонив й раніше, на Великдень чи Різдво, але щоб на тривогу... Та такого навіть старожили не пам'ятають, а ті, хто пам'ятали, давно…
-
11,5 K • Ongoing
-
-
- Оох яка спека, хм чому так жарко?, сонно протягнула Василина. Зробивши розминку на шию дівчина піднялася направившись до кондиціонера який літом працював майже цілодобово і Василина була впевнена що включала його вечором. В легкому шоці після хвилини витріщання на…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Існують спогади які дуже важко забути. Вони врізаються в пам'ять та не покидають думок. Деякі роблять нас щасливими та радісно посміхаючимися. Інші ж хочеться скоріш забути, уявити що їх не існувало та відкинути всю ту біль яку вони завдасть своєю дійсністю. Одне із…
-
423 • Ongoing
-
-
Війна. Саме про неї говорили усі люди в місті. Вони перешіптувалися про це в темних закутках або сидячи в тавернах за столиком. Розмови про війну були всюди. Люди боялися, але не були впевнені, що вона добереться до них. Не хотіли вірити, що її гострі пазурі дотягнуться до їхніх…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Дванадцятий день народження Ремуса випав на п’ятницю. Зазвичай по п’ятницях після уроків Джеймс змушував їх дивитися тренування Ґрифіндору з квідичу, і Ремус проводив тиху годину на трибунах, уткнувши ніс в книжку. Проте Сіріусу вдалося переконати Джеймса, що він може…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Мадам Помфрі жахнулася від його худющого побитого тіла, коли він нарешті дістався до неї. ̶ Що ця жінка з тобою зробила?! – зі злістю скрикнула вона. ̶ О, ні! Я це сам зробив, ̶ сухо вказавши на свої оголені груди. Медсестра цокнула, знімаючи черговий бинт. ̶ Так, але вона і…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем "Залишся" — Може, вже підеш? Чоловік, який щойно зайшов до кафе, стояв прямо над останнім відвідувачем за барною стійкою і м’яко натякав, що хоче усамітнення для своєї персони. Він добряче навис над…
-
548 • Ongoing
-
-
Сонячні промені лилися на її обличчя з велетенського отвору в стелі. Заплющивши очі, вона глибоко вдихала свіже повітря та насичувала ним кожну частинку свого тіла. Мініатюрні груди, на яких виднівся шеврон з групою крові та псевдо, важко підіймалися й опускалися в такт диханню.…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
За вікном стоїть світла ніч. Сніг, що покриває все навколо товстим шаром, підсвічує пролітаючі повз краєвиди. Поїзд приємно стукає, а всередині вагона смачно пахне пряниками. Різдвяні канікули пройшли чудово. Герміона сидить у рожевому в’язаному світері, який подарувала їй…
-
252 • Ongoing
-
- Previous 1 … 76 77 78 … 1 323 Next
