by Insha Valeriia —Невеличка пейзажна замальовка про осінній Київ з 2019 Київ плаче. Не від радості, не від горя. А просто так. Так треба. Бо прийшов час. Це природній процес. Він плаче не голосно. Скоріше всхлипує собі на фоні. Люди його не чують. Або не хочуть чути. Серйозно, кому хоч би на…
by Insha Valeriia —Ми з командою сиділи на терасі маєтку моїх батьків і розгрібали поточні справи. Організувати мініофіс в менорі було ідеєю мами, а головним аргументом виступала теза: «так ми з татом хоч іноді тебе бачитимемо, а то зарився в своїх могилах і сидиш відлюдником». Іронія полягала в…
by Ваш КЕП —Опис: Він увесь день думав про те, чи це нормально – дружня зустріч між колишніми, і що вони взагалі можуть обговорювати через два роки після розриву? Йому б, по-хорошому, навіть за залишеними у Дениса улюбленими речима не варто було заїжджати з огляду на те, яких зусиль йому…
by Ваш КЕП —Частина 1. Пусте місце Наруто чекав цього моменту років із п'яти. Ну, відколи він узагалі почув історію про соулмейтів. Він щоночі до пекучого болю в очах вдивлявся у розмальовані темною фарбою зображення спіралі на своєму правому зап'ясті, уявляючи, що його знак…
by Riakle —Вони лежать нерухомо серед збитої постелі в кількох дюймах один від одного. Келебрімбор, ледь торкаючись, повільно водить пальцем вздовж вилиці коханця. Напрочуд уважно вдивляється в обличчя, на що Аннатар з питанням підіймає брови. - Іноді твої очі мене майже лякають.…
by Riakle —Дракони вимерли за часів сивої давнини. Останні згадки про чаклунів - справжніх, а не ярмаркових дурисвітів - загубились на пошарпаних сторінках древніх літописів та в оповідках, добре притрушених розмаїттям домислів кожного з тих, чиїми вустами проходили. А проходили добряче й…
by Riakle —Почніть писати... Злива обрушилася опівдні, я мусив шукати прихисток в руїнах старої фортеці. Так далеко на південь в жодну із прогулянок я досі не заходив, й не пам'ятаю, щоб чув від купки місцевих про подібне. А вони, здалося, були безмежно охочі на теревені про кожен старий…
by Riakle —Я досі не впевнений, чи ґрунтуються мої слова на фактах, а не надмірно бурхливій уяві, однак щось, вловити чого я не можу, змушує нашвидкоруч залишити їх на папері. Предметом моєї внутрішньої гордості багато років було те, що я людина скромна і потаємна, яка звикла поважати…
by Riakle —N.B. Не можу повірити, що нам дали зв'язаного та вбраного у Мавку Фрола, який стогне й благає Лукаша про порятунок. Лукаш не може теж. * * * Зап'ястки Фрола оголені й міцно зв'язані червоною мотузкою, від чого…
by Ельвіра Ді —23 квітня 2022 рік, 6:49 (!Цей фанфік зроблений не на реальних подіях, просто розказуватиметься від першого лиця інколи!) – Час йти в школу.. – Зібравшись я пішла в школу, якій зовсім не рада – Я - Май, мене так назвала мама тому що я народилась в травні.. і я пам’ятаю кожен теплий…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.