by Aenira —20 днів згодом Коли старший інспектор опиняється на робочому місці, де він більшою мірою лиш робить вигляд, що працює, його накриває усвідомленням, що вчора — через надзвичайну ситуацію, що виникла — він так і не надіслав звіт. Та це, розуміє він потім, не найгірше. Справжня…
by Aenira —19 днів згодом Ван Ібо прокидається ще до загальної побудки і задумливо дивиться у білу стелю, роздумуючи про те, яким має бути прийдешній день. Добре було б, якби його ніхто не став відволікати від справ. Щоправда, він не впевнений, що екскурсію у Велике коло можна назвати словом…
by Aenira —15 днів згодом Ранок вихідного дня, розрахованого на особистий розвиток і підвищення громадянської свідомості, дуже швидко перетворюється на безлад. Після сніданку Ван Ібо сідає в крісло у маленькій вітальні — варто зазначити, гостей в нього тут ще не бувало — і…
by Aenira —Сяо Чжань залишає Ван Ібо одного, аби навпочіпки добігти до телефонного апарату, схованого у найвіддаленішій кімнаті, котра зазвичай закрита на ключ. Ніби у цій квартирі є що приховувати від Ван Ібо — з урахуванням усіх таємниць, що вони ділять тепер на двох. Та на справі…
by Aenira —Незважаючи на те, що Сяо Чжань докладає цілком похвальні зусилля для того, аби зберегти спокій і не видати ні граму своєї схвильованості, десь всередині міцніє відчуття, що, привівши до Квартири Ван Ібо, він у певному сенсі підписав собі смертний вирок. Словосполучення це не має…
by Aenira —25 днів згодом Цілком можливо, що відбувається дещо окультне, бо Ван Ібо вперше за останні дні прокидається не від болю, а від емоційного перезбудження. Точніше буде сказати, що таке з ним трапляється чи не вперше за все його свідоме життя. За вікном все ще темно, та Ван Ібо…
by Aenira —24 дні згодом — Ти несповна розуму? — прямо з порогу шипить Чжу Цзанцзінь, затягуючи Сяо Чжаня всередину своєї квартири хіба що не за шкибарки. — Ти що, справді ходив за книгою до Квартири? — Хто тобі сказав? — Тебе бачила половина міста. — Певен, ти перебільшуєш. Я так…
by Aenira —Невже існують люди, що живуть в таких місцях? За кілька років роботи в управлінні в неперервній гонитві за званням почесного громадянина з його голови абсолютно вивітрились спогади про ті часи, коли й він сам проживав в подібному місці на південному заході в куполі Кон. Купол…
by Авґустесса —– Ти напівкровка. Слова ніби розщеплювалися ще до того, як торкнутися свідомості Джісона. Вони сиділи на тротуарі брудного бокового провулку, куди виходили задні двері клубу. Над головами самотньо височів жовтий вуличний ліхтар, вихоплюючи їхні силуети з темряви. Хан оббіг…
by Iryna —У вітальні маєтку Сальваторе сьогодні було людно. Сюди вже прийшла Елейна і тепер вони сиділи зі Стефаном на дивані, тримаючись за руки. Гілберт так йому і не розповіла про ритуал. Вона знала, що Стефан захоче її врятувати і буде проти її участі в цьому, але іншого виходу вона не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.