Розділи
-
«Коли темрява не дає тобі заснути, Я закрию тебе крилами. Коли простір – це все що треба, Я відпущу тебе.» Sanctuary — Welshy Arms У той момент все що було в мене на думці – знайти хоч якусь опору. Розуміння в чиїхось очах, таких, які не будуть мене засуджувати і бажати більшого, ніж я…-
5,4 K • Ongoing
-
-
Моя душа наче пуста кімната, темна та настільки тісна, що в ній часом буває тяжко дихати. Темрява, наче мороз лютого, пронизує кожну розщелину душі, а їх, на жаль, стало надто багато. Особливо після занурення до Котла. Кажуть, що час може вилікувати всі рани. Ба, навіть зрізані…
-
5,4 K • Ongoing
-
-
Як насправді відчувається самотність? Як людині доводиться жити з нею? Чи можливо молодій особі взяти себе в руки та жити, як раніше? Годинник на кухні б'є п'яту годину ранку. На вулиці свище холодний вітер такого ж холодного листопаду, тонкими змійками просувається у темну…
-
382 • Ongoing
-
-
Густі хмари облягають небо, заховавши сонце від квітучих орхідей. Його промені відчайдушно пробиваються крізь пітьму, та все ж сяйва їхнього надто мало. Посеред весняної днини розпочалась ніч. Важкий туман щойно заполонив простір навколо Школи Чотирьох Сезонів, не даючи…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
— А-Сюй, куди ж ти так поспішаєш? — Вень Кесін широко посміхнувся та задав питання абсолютно безтурботним голосом. Він йшов швидко та майже наздогнав Чжоу Цзишу, хоч той і робив усе, або відірватись від нього. Не відмовляючи собі в задоволенні, Кесін торкнувся чужого плеча, аби…
-
7,2 K • Ongoing
-
-
— Щось ти сьогодні так мало говориш, — Чжоу Цзишу сів навпроти Вень Кесіна і подивився на нього з-під лоба. Вони розмістились на невеликій галявині біля широкої та стрімкої річки і якраз збирались перекусити: вечеря була вже готова. — Ох, А-Сюй, а ти сумуєш за моїм голосом? —…
-
7,2 K • Ongoing
-
-
— А-Сюй, я все, більше не можу, — Вень Кесін зовсім по-дитячому замотав головою з боку в бік, а потім сильно стиснув губи. Він так сподівався, що під час привалу в лісі зможе просто повалятись у траві і помилуватись Цзишу. Але ця надія зникла в одну мить. Йому знову вручили несмачний…
-
7,2 K • Ongoing
-
-
— Це мені? — Вень Кесін широко посміхнувся, коли Чжоу Цзишу опустив в його тарілку кілька шматочків м’яса зі своєї порції. — Ти мене балуєш, А-Сюй, — проте він ділитись з молодшим учнем Чжан Ченліном не збирався. — Хочеш, щоб я був повним сил та здоров’я, я абсолютно підтримую цю…
-
7,2 K • Ongoing
-
-
Чжоу Цзишу сидів на невеликій терасі перед тренувальною залою садиби Чотирьох Сезонів, та не без посмішки спостерігав за своїм єдиним учнем, який раз за разом намагався завдати хоча б один удар по Вень Кесіну. Чоловік, незважаючи на свій не найкращий стан, тримався рівно та не…
-
7,2 K • Ongoing
-
-
Вень Кесін натрапив на кульбабове поле – і тому різко зупинився. Перед ним розкинулася місцевість із безліччю кульбабок, деякі з них ще не мали дозрілих сім’янок, через це поле переповнювала жовта квітуча барва, а ті, що вже мали, були в меншості, тому виділялися з-поміж…
-
632 • Ongoing
-
- Previous 1 … 716 717 718 … 1 351 Next
