by Жаб — Дзвінко клацав настінний годинник. Один, два, три… Годинник – це божевільний маніяк, а його секунда стрілка – сокира, якою він відрубає людські голови секунда за секундою. Голова з хрускітом відривається, поступаючись в черзі наступній. Матінко рідна, скільки ж…
by Юджа Натаніелівна —Чонін йшов до могили свого друга, людини, яка змінила все його життя. До сих пір він не може повірити в те, що Синміна більше немає. В його руках був букет з лаванди. Синмін обожнював ці квіти та їх запах. Це був останній букет лаванди який Чонін йому подарує. Останній. Ці слова…
by jotun —Величезний палац неймовірно виділявся серед оточуючих його будинків своїм розміром і викликом, що кричав ізаселявся в душі після першого ж погляду на будівлю. Статуї ідеально виточених людей у позах, подібних до виру вітру або спадщини героя, що наслідують шедеври…
by софія —Хейд позіхнула, ліниво спостерігаючи за дивними мідгардцями та Тором. Після того як її посадили на величезний повітряний корабель, з невимовною назвою – Гелікарер (хоча, чого б їй жалітися, взяти до уваги ім’я ручного змія Локі – Йормунганда, аж язик заплітається), дівчину…
by Zaedar —Какаші з кимось бився, Юме ледь могла розрізнити в змазаних силуетах шинобі. Знайти його виявилося неважко. Дівчина недовго блукала потоками снів, перш ніж вийшла на звуки битви у густих лісових нетрях. Сумнівів не залишилося — Какаші перебував під дією Кошмару. Так само як і…
by hypokinez —Кейа завжди любив вдягатися зухвало: нічого не може бути кращим за те, щоб привернути увагу і чоловіків, і жінок одночасно. Глибоке декольте, яскравий колір, ду-у-уже обтяжуючі фасони, та ще й легкий, ледь помітний, та підкреслюючий погляд, макіяж - все це стало частиною його…
by Йонджунове вушко —- Жвавіше! Чому ви як сонні мухи? - вигукував Чонін підбадьорюючи свою групу. - Синхронніше трохи, ну ж бо. І швидше, ви не на курорті. В цьому спорткомплексі Чоніна вважали одним з найкращих тренерів. Багато хто хотів записатися саме до нього, що зробити було неймовірно важко. Та…
by Cheavo —Ти сиділа на кухонній стійці, в білій сорочці і в коротких темно-синіх джинсових шортах. А я, шукаючи цинамон між полицями темного дуба, відчувала твої океани на своїй напівзакритій спині. Я не дивлюсь, куди завгодно, тільки не тобі в очі. Навмисно. Бо готова згоріти заживо від жару…
by sigynnn —Робочий день виявився важким, але більшість задач було виконано. Володимир втомлено падає на стілець на кухні офісу знімає з себе окуляри і тре пальцями очі, що вже пекли від кількості часу проведеного за компʼютером. Настя прощається і побажавши йому гарного вечора теж йде.…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.