Розділи
-
П.с.: Я все таки вирішила писати «Акааші», а не «Акааши». Я ж не малорос. Захід сонця палав гарячими відтінками, проводжаючи людство місяцю. Акааші сидів у ліжку. Ноутбук лежав на його тазі, а пальці відчайдушно мандрували клавішами, вписуючи літери в віконце…-
2,2 K • Ongoing
-
-
атмосфера шкільних танців наповнює серця: темний зал підсвічений кольоровими діодами, гамір, чийсь гучний сміх і легка музика. ніхто не турбується про майбутнє, момент керує свідомістю кожного присутнього. для когось спокій, для когось адреналін: різні емоції, але однакове…
-
973 • Ongoing
-
-
Увійшовши до кабінету, молода жінка зачинила вікна та запалила свічки. - Добрий день! Я ваш новий професор з історії магії. Сьогодні у нас буде перший урок, тому я не змушуватиму вас читати цілу гору книг, інформація в яких вам ніколи не знадобиться. Ми вивчатимемо лише те, що…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
Вони ніколи б не познайомилися, якби не той факт, що Женя називає другом кожного ліпшого знайомого, і відмовити черговому другові у святому - випити пивка є свинством чистого роду. Тому у вечір п‘ятниці, на м’якенькому диванчику Женя розглядає танцюючих під неоновим сяйвом…
-
523 • Ongoing
-
-
Болотна відьма, автор цієї роботи, написала цю роботу в далекому 2019 році... Дякую за увагу -------- Другий день зими. Здавалося, Париж спить, закутаний холодною ковдрою, та життя все ж пробивалося тут і там: люди снували по справам. От і дві юні дівчини чотирнадцяти років вийшли зі…
-
890 • Ongoing
-
-
Як і багато років тому, він сидить о першій ночі на кухні та грає. Грає на бас-гітарі. Чому не на акустичній? А чом не на електро? Чорт його зна. Він пам’ятає, як ще на першому курсі дістав її. Так, це було щось несказанне. Ледь не перша модель таких гітар. Фендер 51-го з нізвідки.…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Здається то був знов липень. Спекотний і примхливий, такий що мене безмежно дратував. Я намагався абстрагуватися, намагався жити своїм життям, намагався бути як всі. Це все було таким маревом. Здавалось, це було колись давно, в минулому житті, не інакше. Я досі пам‘ятаю твої губи.…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Як добре жити на природі. Сонце яскраве і палюче, та це доказ того, що його проміння сягає самої землі. Вітер, який лине з поля, дає відчути приємну літню прохолоду. Дерев тут стільки, що не злічити й за життя. Їхнє листя густе та зелене, лише й чутно з-під них пташиний спів. Щодо…
-
584 • Ongoing
-
-
POV Лесь Курбас Надворі вже вечоріло. Поступово на небі з’являлись зірочки. А за ними й місяць, освітлюючи безлюдні квартали. Саме таким і виявився березень, коли ще рано темніє. Будівлю театру «Березіль» повільно покидали глядачі, а згодом й актори з персоналом, допоки і зовсім…
-
1,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 701 702 703 … 1 348 Next
