Розділи
-
Волейбольний м'яч з характерним звуком прилітає в обличчя Каї. Звичайний урок фізкультури, кому ж не прилитає в лице? Кая не гучно вскрикує та хапається за своє обличчя, а стурбований Ділюк летить до нього з вибаченнями. — Вибач, боже мій, я не хотів! — Все нормально, — трохи…-
436 • Ongoing
-
-
як же як же я хочу відчувати усього тебе! ковток чистого повітря насичує легені киснем, і ітер буквально кожною клітиною свого тіла відчуває як йому добре, як прекрасна ця мить його життя, як прекрасний юнак, що нависає над ним. і він готовий вічність насолоджуватися його красою,…
-
Саюрі не виправдав очікувань. Не став тікати і не намагався більше накласти на себе руки. Окрім того, він виконував свої обов'язки. Звичайно, йому було далеко до акуратності і пунктуальності Аделінди, але тішило вже те, що він не відлинює від роботи. Тільки робив він усе дуже тихо,…
-
13,3 K • Ongoing
-
-
На балконі одного літнього дня віяв теплий вітерець, забираючи з собою дим від цигарок. На київських трасах ще їздили машини, які змішувались з шумом вітру. Аяка вже погасила недопалок і розвернулась до входу в квартиру. На дивані лежав Тома, читаючи книжку, як тільки він…
-
577 • Ongoing
-
-
Свічки давно догоріли. Тільки з каміна по залі стелиться тепле світло. — Смачного, пане. Ділюк не відповідає. Схоже, він зовсім не голодний. Його долоні складені на колінах, вони ще жодного разу не торкалися ножа та вилки. Саюрі приступає до трапези один, зовсім не бентежачись…
-
13,3 K • Ongoing
-
-
— О... — музика узявся пальцями ща підборіддя, зробивши замисливий вигляд. — Це доволі цікаве питання! А тобі навіщо? Есе для універу чи щось на кшталт цього? — Ні. Просто ти схожий на того, хто не живе за принципами суспільства, хто ніби знаходиться, ну.. за його межами. Тому може…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
"Іноді мені важко повірити в те, що ти кажеш,Тома.Ти ніколи не перечиш мені.І як же мені втямити - це любов чи просто сліпа покірність?" Тома,насупившись,простягнув руку до його підборіддя. Цей вираз обличчя Аято зазвичай спостерігав у якійсь певній ситуації, з якої блондин не міг…
-
528 • Ongoing
-
-
*** Крапельки води з гучним плеском падали на керамічну ванну. З зелено-синього волосся текла вода, а я обережно прибирав мокрі локони з його лиця. Я дивився в його очі. Такі прекрасні: одне схоже на нічне небо із яскравою зіркою посередині, а друге... на сонце серед непроглядної…
-
315 • Ongoing
-
-
Кайа Альберіх , цей дивний хлопчина з оком наче блакитний смарагд,постійно заклопотаний , без нього Мондштадт не був би таким тихим , спокійним місцем,місцем створеним для вільних людей . Та є ті хто заганяє себе в кайдани ,щоб дозволити людям жити вільно.Він був саме таким-…
-
3,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 668 669 670 … 1 339 Next
