Розділи
-
Ітер знайшов його сидячим на березі моря недалеко від селища Конда. Хвилі ніжно огортали його ноги, а вітерець безтурботно колихав світле з червоним пасмом волосся. Місяць й зорі знайшли дім у червоних очах. Кімоно, що спало з одного плеча, відкривало білосніжну шкіру покриту…-
434 • Ongoing
-
-
Ніч дбайливо огорнула квітучі, вільні землі своєю повнотою, прикрашаючи небосхил блискучими зірками. Краса манила до себе, ніби закликаючи провалитись у її чорні обійми. Вночі місто Анемо Архонта засинало: не було чути ані натовпу розмов місцевих жителів, ані співу бардів на…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Райден Еі/Яє Міко — Скоро це скінчиться. Скоро це скінчиться. Лице Райден було непорушним, неначе обпалене з глини: стиснуті вуста, звичайний зібраний погляд, в глибині якого панували блискавки, та відсутність явної емоції. Однак руки її з усіх сил охоплювали коліна Яє аж до…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Темрява повністю захоплює невелику затишну кімнату, її розбавляють лиш мерехтливі вогні свічок, що створюють чудернацькі тіні на стінах. Мінливе полум’я злегка тремтить, ховаючись від нічного вітру з відчиненого вікна, відсвічуючи в блискучих від іскристого нетерпіння…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Ах, Тома. Права рука Камісато Аято і Аяки, головний з хатніх справ та просто гарний хлопчина, якого всі обожнюють. Особливо пан Камісато. Кілька років цей вихідець з Монду із палким серцем намагався зблизитися із сестрою комісіонера Аякою. Окрім того, що він завжди…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
— Лише одну хвилиночку. – фраза, кинута мандрівницею в спробі виправдати свою накоплену втому, після кількох насичених діб боротьби з дивними хілічурлами, слаймами, Фатуї та допомоги оточуючим. І ось, проводячи вільний час з Венті, Люмін вже бачила десятий сон, лежачи на його…
-
310 • Ongoing
-
-
Його сміх снився їй ночами. Дзвінкий і заливистий, мов веселий струмок, м'який і надривний. І одна й та сама картина — зелене барвисте поле з розкиданими то тут то там квітами, дикі плакучі верби, роса на п'ятах і прохолода якоїсь річки, що протікає неподалік. Вони ховалися у листях…
-
565 • Ongoing
-
-
«і прикраси бринять, і танцює зима, іній крихко цвіте на кістках. подорожній, у келих плеснувши вина, посміхається до моряка. «що ви бачили, батьку? русаловий спів, може чари, яких в нас нема?» мореплавець у вусах приховує сміх: «може й бачив. як виє туга на розвалинах селищ, як…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Після завершення свята Тома ввечері ретельно все поприбирав, ніби й ніякий день народження і не святкувався. Насправді ж юнак поспішав, оскільки його весь день його розривало зсередини від відмови пані. Безглуздо було навіть припустити, що така поважна особа виявиться…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
І все ж, чому пан Камісато так був занепокоєний станом свого працівника? Вважав, мабуть, що це впливає на якість роботи Томи, але ні. Хлопець сумлінно виконував усі свої завдання й обов'язки, як то кажуть, і в радості, і в печалі. Він питав у Камісато-старшого, звісно, до чого така…
-
3,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 664 665 666 … 1 339 Next
