Розділи
-
Молодий хлопець в сірому пальті, неохоче відчиняє двері одного задрипаного бару в центрі Львову. Яскрава вивіска натякає відвідувачам про розпустність, яка панує в цьому закладі. Микола, з перших хвилин всередині, відчуває дискомфорт. Багато п’яних людей, сморід їхнього…-
1,3 K • Completed
-
-
Рюджин мала правило — правило, ніколи не давати других шансів. Та все, що починалося в її житті з «ніколи», перетворювалось на її «завжди». Жити буденністю інколи ставало нудно чи, радше, душно. Так, постійність душила її, як ніщо інше. Вона хотіла від життя більшого, ніж дні з…
-
961 • Ongoing
-
-
Поки біда не прийде у наш дім, Не страшно нам знаходитися в нім. Поки біда нам не постука в двері, Не страшно відчиняти їх для тебе. Біда нас змушує трястися, Тікати, плакати, клястися. Клястися, що не відчинимо дверей нікому, І більш нікому не…
-
69 • Ongoing
-
-
#8 - Ніккі Хеммік, беклайнер Народився 23 травня, близнята. Зараз: Ніколас Естебан Хеммік єдиний син Лютера ( баптиського служителя) та Марії Хеммік (консультантки в Macy). Його батьки зустрілися, коли Лютер волонтерив у Енсенаді, Мексиці. Ніккі народився та був вихований у…
-
5,4 K • Ongoing
-
-
Ми стояли на краю прірви. Кінця видно не було. - Ну, що, давай?, - я, повертаючись до своєї коханої, кажу, тримаючи її за руку. У відповідь кивок. Ось він, момент істини. Нарешті ми отримаємо те, чого хочемо.. Я витягую руку і випускаю з неї камінчик. Проходить десь хвилина-дві і…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
- Пані, зустріч лише за годину, ви встигнете, чи мені перенести? – Почулось із динаміку телефона. Помічниця була на подив спокійна, навіть не зважаючи на те, що видавець несподівано призначила зустріч саме на цей день. - Звісно, не хвилюйся. Підготуй все, я вже їду. – Я сіла в машину…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Сьогодні наша третя річниця і я прокинулась в чудовому настрої. З кухні тоненькою стрічкою ароматів до мене дійшов запах кави та сніданку. Потім моїх вух торкнулась тиха лайка. «Намагається приємно мене вразити, але ж все одно разом будем прибирати наслідки такого пориву». Я…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Невже такі безжальні небеса ? Невже зовсім вони не відчувають болю людського? Мій поводир, сумна моя зоря, чи перший звір. Який ступив на твоє світло й вірив, не роздумував. Vivienne Mort - Іній В тому і проблема, що вітер дує, а серце горить від нашого болю. Людина сама собі створює…
-
2,6 K • Ongoing
-
-
День весілля настав дуже швидко. Наречений наполегливо не збирався чекати, і приготування йшли з шаленою швидкістю. Ледве вінчальну сукню дошили, а гінець доставив із Віковаро сімейну реліквію - обручку, все почалося. Морріган не мала багато подружок, допомагала…
-
15,9 K • Ongoing
-
-
Її маленький брат – не рідний, якщо чесно. Їх єднають родинні зв’язки, направду, але вони такі далекі, що їй навіть важко згадати, хто саме був їхнім спільним дядком чи дідом. Генеалогічне дерево розрослося, гілки галузилися, і одним з зелених коротких молодих пагонів виявився…
-
854 • Ongoing
-
- Previous 1 … 599 600 601 … 1 339 Next
