Розділи
-
Над маленькими будиночками в самому центрі міста височіє льодяний палац Цариці, поблискуючи на сонці. Всередині заклопотані бігають туди-сюди фатуї — на відпочинок зовсім нема часу. Але якщо добре придивитися, то десь на балконі, під самими куполами, можна було б когось і…-
469 • Ongoing
-
-
Епіграф: Хто сказав, що дріб'язковість ніколи не окупається? Наступний предмет суперечок, як не дивно, — провина Чюї. Дадзай обертається, відштовхуючи ногою м'яту паперову кульку від свого столу, та оцінює збитки. Чюя не зовсім нечупара. Він пилососить, дезінфікує…
-
25,1 K • Ongoing
-
-
Я так ждала її приходу Таку прекрасну і чарівну Вона прийти була повинна Через 20 літ до мене Загадкова, таємнича Вона прийде й до тебе з часом Але... Вона вже майже поруч То там, то тут Та не чекаю більше Пані в гості Хочу сховатись я від неї Та більш не в силах я…
-
150 • Ongoing
-
-
Полоскотав промінчик моє личко, Защебетали зранку солов’ї, Пливуть по небу хмарки низько – низько, Показують білесенькі боки. Закувала в лісі десь зозуля, Заспівали річка й джерело, Засміялось, зацвіло довкілля, Обгорнуло землю весняне крило! Ось перші проростають…
-
218 • Ongoing
-
-
Ти — вкраплина свіжої роси, Ти — подих прийдешньої весни, Та цей подих не для мене, Що летить у височинь до неба. Ти — русалка на березі пісків, Яку викинуло подалі від морів. Ти розквітаєш, немов би бузок, Ароматом п'янким наповниш садок. Ти — сонце під час літньої спеки, Ти —…
-
378 • Ongoing
-
-
Темно та холодно, але люди на це не звертають уваги. Усі вони кудись біжать з веселим посмішками та голосним сміхом. Ось студетки цокуючи каблучками та новими зачісками біжать на вечірку, ось чийсь батько приїхав додому з подарунками для своєї малечі, а ось- хтось сидить в кафешці…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
Поки дорослі закінчували з ремонтом та облаштуванням печери, наша новостворена команда вирішила познайомитись трішки краще. Ми зібрались у місцевій бібліотеці, яку вже встигли відремонтувати і зав'язали бесіду. Робін, Кід Флеш та Аквалед знали один одного уже деякий час, зрідка…
-
3,8 K • Ongoing
-
-
Глава 1 - Дякую! Боже, дякую, що врятувала моє життя! - голосив, поважного віку чоловік із надмірною вагою. Намагаючись утримати на лиці якщо не посмішку, то хоча б нейтральний вираз, я думала про те коли він нарешті заспокоїться. Такі прояви подяки були приємними в перші декілька…
-
3,8 K • Ongoing
-
-
пан Мураха досяг усього: він жив у батьків, раз на раз вибирався за кордон працювати. у пана Мурахи були такі ж друзі: жили з матусями й татусями, щовечора компанією вони пили і цькували позаочі тих, хто прийти не зміг. а ще вони зневажали пана Стрибунця за його дибиці. а нащо тому…
-
232 • Ongoing
-
-
Всередині кафе, яке мало назву «Далекі гори», я побачив Андрія та Олесю. -Та невже він надумав прийти? – жартома обізвався Андрій. -Андрію, як таке можна говорити, навіть жартуючи? – насупила брови Олеся. Вони знову почали кумедно сваритися. Мені цікаво спостерігати за ними,…
-
17,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 547 548 549 … 1 338 Next
