Розділи
-
Г:БОБЕРТ Д:Гамбол нам його уже не повернути.. Г:ВОНА НАБЛИЖАЄТЬСЯ БІЖИМО Д:ДОБРЕ | Вони вибігли через вікно Директора, як вони вже зрозуміли що майже все місто тепер захоплено цією пустотою... До їх хати тоже дійшло... | Д:БОЖЕ ГАМБОЛ НАЩ ДІМ! Г:НЕМАЄ ЧАСУ БІЖИМО Д:НО.. Мх.. | Вони добігли…-
570 • Ongoing
-
-
Г:Та добре, тільки хватить у нас забирати матрас Д:Ага, бо не будемо ми спати на підлозі.. | Тим часом поки вони сперечалися майже весь двір був наповнений темнотою.. Но в один момент хтось почав стукати в двері підвалу | Новий персонаж:ЗР-Заражений Річерд | ЗР:Ей Діти відкривайте | У…
-
570 • Ongoing
-
-
написано на червопис2022 слово: вино вранці джонатан дізнається, що у нього більше немає дівчини. а ось у його колишньої дівчини тепер є дівчина. і що робить аргайл у його ліжку? Прокидається Джонатан з сильним головним болем, від чого йому доводиться сильно скрутитися…
-
2,9 K • Ongoing
-
-
— У цього кубика, як… Шістнадцять граней? Едді дивиться на Стіва, який схилився над столом з усім приладдям для «D&D», роздивляючись гральний кубик, мов через лупу, і зітхає якось удавано, ніби не радий його бачити, хоча сам і запросив перечекати дощ у…
-
393 • Ongoing
-
-
Едді сміється голосно, дзвінко, трохи скрипуче, як звук його улюбленої гітари. — Ніколи б не подумав, що ти вмієш жартувати! Стів ставить на підлогу одну з коробок, зітхає, ніби не сам запропоновав допомогти з переїздом, дивиться на Едді з удаваним обуренням та штовхає ліктем у…
-
530 • Ongoing
-
-
написано на червопис2022 слово: сльози мозок джонатана байєрса працює надзвичайно просто: хлопцям хлопці, а дівчатам дівчата. правильно? - Дастін кинув його! На порозі стояв Стів у сльозах під руку з Ненсі. З цього і почався вечір Джонатана. Він пройшов … у…
-
2,9 K • Ongoing
-
-
Дівчина, яка була одною з найрозумніших учениць випускного класу, ще з юнацтва знала що до університету попуступати вона не буде.Небачила смислу втрачати свою молодість на пари, стрес та екзамени.Елізабет хотіла чим поскоріше заробити побільше грошей і поїхати подорожувати,…
-
540 • Ongoing
-
-
— Куди ми йдемо? — Стів дивиться по сторонам, ніби навкруги є щось, окрім однакових між собою дерев, але не зупиняється — навпаки прискорюється на декілька кроків, щоб не загубити у спадаючих на землю з шовковистою ніжністю сутінках чужу тінь, яка спритно пересувається між…
-
643 • Ongoing
-
-
Вже минув майже рік. Майже рік з нашої із Майком розлуки. З того моменту як ми обіймалися біля нашого будинку в Гокінсі. За цей час багато чого змінилося. І найголовніше це усвідомлення моєї орієнтації. Так, я гей. І, здається, я кохаю його. Я кохаю Майка. Як би дивно не було це…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Любий Майку! Привіт, друже! Майку: Минуло вже 185 днів з нашої останньої зустрічі. Раніше я думав, що час швидкоплинний. Не встигнеш схопити момент, як він вже поринає в твій спогад. Але зараз здається, що час завмер як тоді, коли я блукав на Вивороті, благаючи чи про смерть, чи про…
-
3,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 536 537 538 … 1 339 Next
