by Felix and CO —— Дядько Бруно! — Каміло постукав у двері його кімнати, але ніхто не відповів. Спробувавши ще кілька разів і не отримавши відповіді, він не витримав і штовхнув важкі дерев'яні двері. — Та ви мабуть жартуєте? — в оточенні м'якого піску стояли довгі сходи. Каміло важко зітхнув і…
by Kamilo —Червень,Субота, ранок 10 годин, т/і прокинулась від соняшних променів які підступно різали очі яскравим світлом, на вулиці вже давно було сонце, неохоче вставати вона вкрилася ковдрою з головою, але не встигнувши зануритися в сон, почула голос тата з першого поверху. Він гукав…
by Kamilo —Вийшовши з дому одразу стало відчутно зміну, гарячий вітерець віяв в облича брата з сестрою. Вже вечоріло та на вулиці було дуже жарко, мабуть градусів 30, хоча літо тільки почалося та вже було дуже спекотно. На т/і була вдіта легка сукня до колін,колору кави, під сукнею були вдіті…
by karterenko —— Трясця! Як мене ця блоха вже!.. Шизуо стиснув свій мобільний телефон в руці, що в того навіть тріснуло захисне скло на екрані. Навіщо він встановив собі Твітер? Якщо б Том не попросив це зробити, він би ніколи не взявся за справу вивчати соціальні мережі і користування ними. Вена…
by karterenko —— Що це ти робиш? Граєшся з мурахами? — Спостерігаю. — Слухай, Оріхаро, коли я запросив тебе в біологічний клуб, я не мав на увазі, що ми справді маємо займатися клубною діяльністю. Він покликав його сюди лише для того, щоб його не запхали в якийсь інший клуб, і він міг більше часу…
by karterenko —— Ти не можеш походити цією фігурою в цю клітину. Наміе Яґірі уважно спостерігала за грою в сьоґі, яка відбувалася на столі в неї перед самим носом. Вона мала архівувати документи, як їй це і доручили, але згодом жінка не змогла більше робити вигляд, що постійне клацання…
by karterenko —Важкі хмари висіли у похмурому небі. Плакали разом з ним гарячими сльозами, стукаючи по сірому асфальтові. Злива. Наміе мовчки спостерігала за тим, як запотіле вікно поступово рябило від кількості води, яка лилася з неба. Охайними нігтями вела стрімко падаючу дощову крапельку,…
by karterenko —Декілька місяців потому. Вона сидить скраєчку ліжка після того, як в черговий раз мала інтимний зв'язок із заклятим ворогом свого начальника, смолила чужу цигарку, незвично для себе. Ніколи не палила, а тепер чомусь рука сама потягнулася до майже зітлілого шматку паперу в купі з…
by karterenko —Ревіння. — Бляха! Бляха! Бляха! Ізая Оріхара — зірка автоперегонів останніх трьох років. Улюбленець публіки, який за весь час своєї участі в перегонах ніколи не бачив задніх номерів чужої машини. — Матінко! Ви тільки подивіться! — кричить коментатор в мікрофон. — Оріхара…
by karterenko —— Ну, взагалі-то, — вона колупає виделкою трохи підгоріле м'ясо, щось собі під носа бурмоче, потім ненароком каже: — Цей Шизуо гарнюня. Ізая зустрічається з нею поглядами. Хмуриться, коли бачить, як кінчики її губ повзуть уверх. Срібний ніж крутиться між її пальців. — І твій друг.…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.